ПРЕС-КЛУБ "НЖ"

 
Наша адреса:
44300 м.Любомль
вул. 1 Травня, 18
тел.: (03377)
2-41-31, 2-41-75
e-mail: lb.gazeta@gmail.com
Наші банківські реквізити:
ПОГОДА
Кнопка сайту

Ми будемо вдячні Вам, якщо ви розмістите нашу кнопку на Вашому сайті


ОСВІТА КУЛЬТУРА
Знання — ясна зірка, що веде у світ
У селі Ясне відшуміло свято. До шкільного двору, який цього весняного дня окутали пахучі бузка переплети, збіглися випускники, вчителі, учні та усі небайдужі жителі чотирьох сіл, у житті яких були сторінки, пов’язані зі школою-ювіляркою.

Це дитинство,
юності столиця,
Гавань, від якої кораблі
Йдуть у море,
у житейські будні
А воно приваблює, шумить
І здолавши
кілометри трудні повертаються,
Такими щирими словами запрошували ведучі  на свято до Яснівської школи, що відбулося минулої неділі. Відпочити, зустрітися з однокласниками та вчителями, розповісти про життя-буття з’їхалося кілька поїколінь. Справді, важко навіть уявити скільком майстрам, керівникам, лікарям, творчим особистостям і просто хорошим людям дала путівку у життя школа, яка сьогодні святкує свій 110 день  народження.
Побудована у 1908 році, школа пережила чимало переломних моментів. Важкими були перші роки існування, особливо період революції, громадянської, Другої світової війни. Однак, потяг до знань у людей був завжди.
Лише з часом, заклад з трьома кімнатами перетворився на семирічну школу, згодом — восьмирічну. Колись тут було власне господарство. Коли село було окуповане фашистами, школу закрили. І хоча навчання тут не проводилося, вона стала прихистком для багатьох родин, коли село горіло.
Час невблаганний. Багато випускників свого часу захищали Вітчизну і навіть ті, хто повернувся живими, на жаль, вже відійшли у вічність. Та цього сонячного дня гості оплесками вітали вісімдесятидев’ятирічну жительку із с. Мшанець Єлизавету Богдан, яка навчалася у школі у 40 роки. Про її захоплюючі життєві перипетії  ми уже знайомили вас у попередніх випусках.
Не менш цікавими спогадами про нелегкі часи ділиться учениця повоєнних років Єлизавета Бензель: «Нам було важко вчитися. Не було що їсти, у що вдягнутися, але усі жили дружно. Візьмемо з дому по кусочку хліба та й ділилися, бо може хто не мав зовсім. Були в класі і старші, і менші, знаєте, як після війни. Крім навчання в школі, мусили працювати вдома. Треба було прясти, ткати, зшити щось, вдітись із полотна. Закінчити школу не вийшло, бо треба було їхати на роботу,  а як повернулася, було мені пізно. А вже як діти попідростали, то я мріяла, щоб вони вчилися. Я не хотіла навіть, щоб сильно мені допомагали вдома, бо знаю, що наука — то великий труд. І, слава Богу, зараз і діти, і внуки стали педагогами. А сьогодні хотілося б наголосити, щоб усі дітки вчилися і слухали вчителів, бо наука завжди потрібна».
У 2005 році школу спіткало лихо — сталася пожежа. Сучасний вигляд заклад набув після капітального ремонту. Сьогодні тут господарює представник молодого покоління вчителів, директор Сергій Солодуха.
Окремо вітали цього святкового дня випускників, що покинули стіни рідної школи п’ятдесят років тому. Також особливою дниною ювілей став для випускників сорокарічної давності. Серед них нинішній вчитель математики та фізики Федір Соколюк, а також екс-директор школи, який прокерував тут більше двадцяти років — Петро Бензель.
Петро Павлович звертається до слухачів: «Нашим головним завданням було виростити доброзичливих і розумних патріотів держави. Сьогодні хочеться згадати те, що колись сказав мені міністр освіти, «ваша школа була, є і буде». Вітаю усіх вчителів, які докладають чималих зусиль, щоб навчати підростаюче покоління».
«Людьми різних професій стали випускники Яснівської школи і є серед них золоті зерна, наша гордість», — читають ведучі та перелічують кілька імен: Іван Лонюк — працював заступником міністра транспорту, Анатолій Бензель — відомий лікар, Андрій Чуб — підприємець. У минулому директор Черемошно-Волянської школи, а нині Бірківської — Ольга Голуб, кандидат економічних наук Олена Чуб, у минулому головний агроном Волинського обласного управління сільського господарства Любов Конашук. Музична родина Конашуків — Петра Андрійовича і Ніни Кузьмівни і т.д.
Оплесками зустріли музичне вітання та оптимістичні настрої наступного виступаючого. До слова запросили випускника, колишнього мера міста Любомль Петра Мохнюка. «Згадується все. Коли ми ще годували тут кроликів, їздили на ділянки і там нас вчили працювати. І сьогодні ми бачимо прекрасний колектив, і погодьтеся, не так багато шкіл до такого часу змогли вистояти. Я прошу Бога, закликаю усю нашу громадськість, керівництво громади, району та батьків, щоб наступну річницю школи ми святкували у ще кращій, новій, більш обладнаній школі. І я впевнений, що так і буде», — говорить Петро Улянович.
Звичайно, не всі змогли цього дня відвідати прихисток свого дитинства, адже учні Яснівської школи розлетілися по всій країні та й за рубежем. А є ті, хто залишився жити у рідному селі, прикипів душею і серцем до власної землі, до рідного краю. Серед таких ми маємо справжні таланти, майстри улюблених і таких потрібних справ, які самотужки розвивали творчі задатки і досягли певних успіхів.
Ведучі згадали майстриню вишивки Ірину Гайову, яка вдало поєднує захоплення із педагогічною діяльність. Її роботи виставляються нині у школі. Майстрами у столярній справі стали Петро Конашук, Анатолій Соколюк, Святослав Чуб. Оригінальністю відзначаються роботи Володимира Мороза. Самотужки виготовив та склав власну пилораму місцевий житель Іван Романюк, який також удосконалив та переробив трактор, виготовив увесь сільськогосподарський інвентар до нього. Із виставкою вишиваних хрестиком робіт подорожує містами України випускник Олександр Шум. Усіх не перерахувати, та головне те, що вихованці шкільної родини —хороші люди, господарі, мудрі батьки і патріоти.
Із Яснівською школою пов’язана  педагогічна біографія багатьох вчителів, хоча і не всі залишилися тут працювати. Зокрема, серед присутніх була вчителька математики, ветеран праці Ганна Галазюк, яка пропрацювала у школі понад сорок років. Вона ділиться спогадами: «Здається, нещодавно ми тільки свят­кували дев’яносторіччя школи, тоді я йшла на пенсію. Досі переглядаю відео того святкового вечора. Стежина, якою я ходила багато років, уже поросла. Та в моїй пам’яті назавжди залишаться спогади про учнів, які завжди чемно вітаються та часом допомагають. З великою любов’ю я згадую наш колектив».
Через спогадів плин, пісні та побажання випускників, святкова програма дійшла до завершення. «Поки живе школа — нам є куди приїздити, де зустрітися і згадати молодість», — виголошують останні слова ведучі. Юні школярки завершили свято танцями. Солодкою завершальною нотою став святковий торт, після смакування якого давні друзі та знайомі запрошували одне одного у гості.
Ангеліна МОСІЄВИЧ.

У ТВОРЧОСТІ — КРАСИВЕ І КОРИСНЕ

І знову квітуче сузір’я чарівної  творчості юних на сцені  будинку культури:  районний огляд художньої самодіяльності учнів шкіл та позашкілля «Дивосвіт дитячих талантів». А це як завжди: і диво, і неповторність, і відкриття! про театр кажуть, що починається з вішалки, так зна­йомство з дитячим художньо-естетичним центром, яким є Любомльський будиїнок школяра міської ради, що його уже понад 6 років очолює наполеглива і креативна Світлана Шваліковська, із просторих кабінетів, де проходять заняття гуртківців. Тут на стінах зусібіч і в рамках, і на стендах, і на полицях, шафах та стелажах виставлені їх роботи. Вони ваблять розмаїттям і фантазією, бо в кожнійзнаходиш і тепло малих пальчиків та долоньок, і ніжність юної душі, яка тільки-но розкриває для себе красу світу, стараючись зберегти-відобразити найхвилюючіші моменти у своїх мистецьких виробах. Буває, зайдеш по обіді в цей дитячий Дім творчості, а у нім, як у справжнісінькому вулику: на сцені – розучування пісень, по другий бік – репетиції юних театралів, в кабінетах зосереджено діти мудрують картини з соломки, плетуть панно вузликами макраме, вишивають, вирізають, ліплять, клеять, малюють… А дехто умудряється одночасно і на двох гуртках працювати… І так щодня!
Не зачаруватись не можливо! А у  звітний день минулої суботи 28 квітня виставки робіт бїули особливо повними і змістовними: прекрасного різноманіття у створенні картин із тонких житніх соломинок терпеливо і талановито навчає досвідчена художниця Олена Тимощук у зразковій студії «Чарівна соломка», (до речі, в кінці березнязнову підтверджено це звання); керівник зразкової студії образотворчого мистецтва «Етюд» Оксана Богута з тонким розумінням естетики плекає у дітей почуття прекрасного і розуміння краси, які вони переносять на картини. Своя неповторна привабливість і натхненний простір для творчості і у гуртках: сільських шкіл, районній гімназії та двох школах міста, а також — «На крилах фантазії» (кер. Катерина Фенко), «Мастихін» (кер. Ірина Савич), «Макраме» (кер. Ніна Ничая),  «В’язання спицями» (кер. Неля Азаркевич), «В’язання гачком» (кер. Валентина Мартинець), «Бісеринка» (кер. Любов Солом’янюк) — чудове і багатожанрове рукоділля, навчає дітей терпінню, наполегливості, а згодом таке вміння стає в нагоді молодій майбутній господині. Того дня у кожному гуртку проходили майстер-класи, звучали короткі розповіді про особливості виготовлення виробів, знайомство з  гуртківцями і про їх участь та перемоги у різних конкурсах в області, Всеукраїнських і Міжнародних.
А друга частина творчого звіту — огляд художньої самодіяльності, відбувалася того ж дня в будинку культури. Тут «Дивосвіт дитячих талантів» спалахнув у пісні, поезії, танці, музиці. Усе це настільки доповнювало одне одного, зливалося змістовно і звучанням, в унісон зі глядацьким сприйняттям, що дві години концерту стали просто єдиною красивою миттєвістю.  Адже виступали вже знані і успішні колективи: вокальний гурток «Перлинка» будинку школяра (кер. Світлана Купира), клуб спортивного танцю «Едельвейс» (кер.Галина Бородчук) і танцювальний колектив гімназії (кер. Тетяна Карпюк), хори і вокалісти школи №2 (кер. Валерій Сулік), фольклорний колектив «Пацірки» Куснищанської школи (кер. Тетяна Ткач), вокально-інструментальний ансамбль гімназії (кер. Микола Газюк),  вокальні групи хлопців з Куснищанської школи  (кер. Олександр Повшук), зразковий дитячий духовий оркестр будинку школяра при гімназії (кер. Олександр Шоцький), зразковий колектив «Хуторянка» з смт Головне (кер. Лариса Назаревич), який просто вніс емоційний шарварок у глядацьку залу новою композицією «Ярмарок», особливо хвацьким хлопчачим виконанням «танцю на лавці»… А ще були почуттєві виступи вокалістів Сергія Степанюка, Олександра Шлапи, Ростислава Самолюка, Дарії Громик, Мар’яни Франчук, Христини Борисевич, Богдани Кучі, Валентини Клекоцюк, Владислави Савосюк — переможниці і дипломантки пісенних конкурсів Всеукраїнських і Міжнародних , Андрія Ковальського —   успішного вокаліста-переможця та ще й  майже щорічного дипломанта обласного і Всеукраїнського конкурсів читців, вихованця зразкової театральної студії «Шанс» (кер. Марія Козачук), та інші. 
Підсумовували звіт Оксана Дідик — директор Волинського державного центру естетичного виховання та Анастасія Савош — начальник районного відділу освіти, Олександр Герасимчук — перший заступник голови РДА, в.о. начальника міськвідділу освіти Галина Торба та інші. Наостанок слова здавалось би звичні, та в них істина творчості, яку щорік все яскравіше розкриває для нас «Дивосвіт дитячих талантів», який пробуджує в душах весну і додає снаги: діти нас талановито переконують, що «красиве і корисне» і є два крила людського щастя, як сказав великий поет Максим Рильський.
Валентина ХВАС.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Інші видання

 
ГАЗЕТНИЙ АРХІВ

© 2011 Розробка та підтримка:Любомльська районна газета"Наше життя"