ПРЕС-КЛУБ "НЖ"

 
Наша адреса:
44300 м.Любомль
вул. 1 Травня, 18
тел.: (03377)
2-41-31, 2-41-75
e-mail: lb.gazeta@gmail.com
Наші банківські реквізити:
ПОГОДА
Кнопка сайту

Ми будемо вдячні Вам, якщо ви розмістите нашу кнопку на Вашому сайті


НАШ КРАЙ

ТАК ПОЧИНАЛАСЯ ВІЙНА В ЛЮБОМЛІ

22 червня 1941 року мирне життя мешканців Любомльщини було перерване нападом нацистської Німеччини. З перших хвилин війни м. Любомль та його околиці стали театром військових дій. Згідно рапортів прикордонних частин, о 4 год. 50 хв. німецькі літаки бомбардували Любомль, а в 6 год. 15 хв. над містом зав’язався повітряний бій.
На той час в м. Любомль розміщувався 61-й стрілецький полк (ком. майор Г. Антонов), 98-й прикордонний загін (ком. Г. Сурженко) та 178-й артилерійський полк. Територію по р. Зх.Буг охороняли 10 прикордонних застав та 3 резервних застави. Окрім цього на території району розміщувався батальйон 9-го Ковельського укріпленого району. Загалом, на липень 1941 року на території Любомльського і Шацького районів розміщувалось не менше 5 тис. радянських військ.
Наступ на радянський кордон по р. Зх. Буг вела група німецьких військ «Південь». Місцева розвідка доповідала керівництву про скупчення німецьких військ на польській території. В переддень війни перейшов кордон німецький солдат, який повідомив про напад Німеччини на СРСР. Про початок війни повідомляли і жителі сусідніх через р. Зх. Буг польських населених пунктів. Про всі ці випадки повідомлялось у вищі інстанції, однак відповіддю в більшості випадків був наказ не піддаватись на провокації.
Паралельно повітряний простір постійно порушувала німецька авіація, яка робила тут аерофотозйомку. Також, напередодні війни на територію району були закинуті окремі диверсійні групи, які збирали інформацію про військові об’єкти, проживання радянських офіцерів в м. Любомль та селах краю. Цікавим видається і факт зникнення любомльського фотографа, який перед початком війни фотографував офіцерів Червоної Армії на посвідчення, записував їх адреси тощо. Є свідчення, що уже на третій день війни, його бачили у формі німецького офіцера, який з іншими висадився десантом в районі с. Підгородно, де і загинув згодом.
22 червня 1941 року о 4.00 год. наступ німецьких військ почався потужним артобстрілом. Обстріляно було і м. Любомль. Багато місцевих офіцерів загинули в будинках від куль диверсійних груп. Так, по вул. Дружби біля хати родини Семеновичів загинуло два офіцери, яких захоронено там же в саду.
У травні 1941 року багато місцевих жителів було мобілізовано на військову перепідготовку. Були випадки, що деякі з них, відпущені на один день напередодні війни в домівки, не встигли повернутись назад, деякі загинули. Тих, хто не повернувся, виловлювали працівники військомату. Так, жителя м. Любомль Трофимовича, як дезертира, було показово розстріляно перед відступаючими червоноармійцями на території цегельні.
Багато з учасників оборонних боїв червня 1941 року досі не перезахоронені на теренах району. Зокрема, велике їх скупчення фіксується біля старої дороги від підприємства «Сільгосптехніка» (м. Любомль) до с. Старовойтове. Також, більше  90 прикордонників, які потрапили в німецьку засідку, не перезахоронені на південно-східній околиці с. Вишнів. 
З огляду на опір червоноармійців та прикордонних військ , м. Любомль було зайняте німецькими військами 25 червня 1941 року. Для порівняння, за цей же період нацистські війська зайняли уже половину Білорусі.
Від бомбардувань та артобстрілів загинуло багато цивільного населення м. Любомль. Місцеві священики вписали їх у метричні книги, і проводили панахиди по ним багато днів.
Важкі бої також зафіксовані біля с. Запілля, Бірки, Скиби, Підгородно та ін. Так, в районі цегельні біля с. Бірки два прикордонники організували засідку та розстріляли із кулемета колону німецьких солдат (всього більше 90 осіб), хоча й самі загинули в бою.
На початку війни авіацією було розбито німецький обоз між вулицями Шевченка та Брестська в м. Любомль. Всього загинуло 48 німецьких солдатів та 6 місцевих жителів, було багато поранених. Захоронені солдати були поряд, згодом сюди звозили вбитих нацистів та угорців з теренів краю.
Після війни цей подвиг приписували авіації Червоної Армії. Однак, як свідчив житель м. Любомль Дроздович Анатолій, насправді це німецька авіація помилково розгромила своїх же солдатів. Бомбардування припинились коли один із офіцерів розклав нацистський прапор на землі.
Німецьких офіцерів, які загинули в перші дні війни, урочисто було захоронено на площі Ринок в м. Любомль, у західній частині. У Любомлі також був створений трудовий табір.
Можемо припустити, що в перші дні війни на нашій території загинуло більше двох тисяч солдат Червоної Армії,німецьких військових – значно менше.
Остапюк О.Д.
Хронологія ІІ Світової війни

«Живу, люблю і дихаю тобою —моє найкраще місто на землі!»

Цьогорічне святкування Дня міста в Любомлі, яке вже традиційно проходить на другий день Святої Трійці, не було досить велелюдним, однак, жителів та гостей чекала цікава програма святкування. Особливо вона захоплювала молодь, адже до міста приїхало до півсотні різноманітних атракціонів, які розташувалися прямісінько в центрі і працювали тут декілька днів. Без сумніву, безмежно цьому раділи найменші мешканці Любомля, які, придбавши абонемент, могли бавитися хоч цілий день, змінюючи один атракціон за іншим. Однак, багато розваг їдо абонементу не входили, тому батькам все ж доводилося викладати задля дитячої радості кругленькі суми.
Адопоки діти бавилися, у дорослих випадало декілька хвилин для спілкування із давніми друзями, котрі приїжджають на свято із багатьох куточків нашої країни чи близького зарубіжжя. Дехто, сподіваючись, що подібні бесіди можуть затягнутися, ще з самого ранку забронював місця у закладах громадського харчування, за столиками, розміщеними на центральних вулицях і скверах міста.
А ось  Ліна Концевич (Шум), котра проживає вже чверть століття у Вінниці, дізнавшись від однокласників про виставки, які проходять в Любомлі під час свїяткування, привезла свої мистецькі надбання. Вона досить тривалий час не була на малій батьківщині, тому запрошення прийняла із задоволенням. В парку, де розмістилися виставки робіт образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва будинку школяра, станції юних техніків та  міської бібліотеки, знайшлося місце і для колишньої жительки міста, в доробку якої нині безліч оригінальних виробів із бісеру, витинанки та ляльки-мотанки. Розповідаючи сьогодні про свої здобутки, пані Ліна з впевненістю говорить, що любов до мистецтва та натхнення до праці їй прищепили ще під час навчання у Любомльській середній школі №1.
Щїодо самої святкової програми, то розпочалася вона Божественною літургією і подячним молебнем за Україну, Любомль та його мешканців. Далі молодь, майже на весь день, стала головною дійовою особою свята. Вони змагалися в рибній ловлі, велопробігу, спортивних конкурсах та підготували чи не найбільшу частину святкового концерту: «Живу, люблю і дихаю тобою — моє найкраще місто на землі!». Відкрили його аматори сцени міського будинку культури, а підхопили виконавці, як зовсім юні, так і досвідчені. Всіх їх, а також присутніх на святкуванні вітали представники різних щаблів влади: міський голова Роман Ющук, народний депутат Ігор Гузь, заступник голови районної ради Ганна Сачук. Божого благословення древньому місту, його жителям побажав  благочинний Любомльської округи, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Василь Мельничук, а також привітав із великим християнським святом — Днем Зіслання Святого Духа.
Бурхливими оплесками та вигуками «Браво!», «Молодець!», «Так тримати!» супроводжували присутні кожного, хто був відзначений цього дня грамотами, подяками чи іншими нагородами. А таких земляків виявилося чимало, адже вже вкотре підтверджується істина, що наш край багатий в першу чергу гарними, добропорядними і старанними людьми. Серед них народний аматорський хор ветеранів війни і праці «Осіннє золото», окремо його учасники Петро Гнатович Баранський, Марія Никифорівна Низькопоклонна, колективи фітнес-клубів «Gold Gym» та «Троя», підприємці Сергій Назарук, Василь Богуш, Оксана Сулік, директор гімназії Олена Тишик, провідний спеціаліст міського будинку культури Андрій Климович, старший солдат, водій відділення Любомльського військового комісаріату  Андрій Федюшин, подружжя Фатенків — Ірини та Олексія, Пилипчуків — Світлани та Олександра, жителька міста Олена Хомич та багато інших. 
Приємним сюрпризом для мешканців громади стало пісенне привітання гостей із сусідньої Польщі. І якщо керівництво партнерських міст передало вітання-послання, то багаторічні учасники святкових заходів із Дорогуська підготували справжню концертну програму. Їх колектив «Цикади» розділяє багато святкових заходів із любомльчанами вже більше чверті століття, а керівник делегації Стефан Войташук пам’ятає  «гуляння на днях Любомля ще за часів Радянського Союзу».
Але найбільш очікуване дійство — це виступ добре відомих не тільки на Волині гурту «Акорд» та  заслуженого артиста України Адама Горбатюка. Вони виступали ближче вечора, завершуючи концертну програму, тому глядачів зібралося в рази більше, ніж перебувало в центрі міста протягом цілого дня. Завершувалися урочистості опівночі масовою дискотекою просто неба. Але й після цього багато хто не хотів розходитися, оскільки чекав на вже традиційний салют. Та його цього року організатори не планували, а тому побажання такого шоу залишаються актуальними вже до наступних Днів міста.
Сергій Миколайчук

Крокує свято від села і до села

Традиція відзначення днів селища і сіл району з кожним роком все міцніше вкорінюється на теренах нашого району. Воно й не дивно, адже для тамтешнього люду це гарна нагода відпочити від щоденних клопотів, поспілкуватися з односельцями. Відтак, щойно потепліло, як святкова естафета вирушила від села до села. Свої свята вже відзначили у Підгородньому, Запіллі, Миловані. А минулої неділі її підхопили одразу три населені пункти: селище Головне, села Зачернеччя і Штунь. Як це відбувалося, бачили кореспонденти «Нашого життя».
їДосить велелюдно було на залитому щедрим червневим сонцем стадіоні у Головні, де проходили урочисті заходи з нагоди Дня селища та другої річниці утворення об’єднаної територіальної громади.
З цими подіями, а також великим релігійним святом — Трійцею — жителів та гостей селища вітали: очільник Головненської ОТГ Микола Демедюк, в.о. старости Нудиженського округу Лілія Склянчук, настоятель місцевого Свято-Троїцького храму архімандрит Сава, настоятель храму Пресвятої Богородиці протоієрей Святослав Нюня, народний депутат Ігор Гузь, депутат обласної ради В’ячеслав Богдан, голова райради Микола Сушик.
Багато теплих слів прозвучало й на адресу лікарів, чиє професійне свято збіглося у часі зі святкуванням у Головні. Також звучали слова вдячності й тим, хто по праву вважається найважливішими чоловіками у житті кожного з нас — батьками, адже у цей день відзначалося ще одне, порівняно нове для України свято — День батька.
Хвилиною мовчання учасники урочистостей вшанували воїнів, які полягли за Україну.
Головний скарб кожної громади — її люди, тож де, як не на подібних заходах віншувати їх? Подяки, грамоти, подарунки — усе це у день свята адресувалося місцевим жителям, які своєю невтомною працею роблять внесок у розвиток громади.
Зокрема, подяками від народного депутата України були нагороджені: депутат Головненської ОТГ Сергій Бліндарук, вчитель фізвиховання Петро Обшарський (він також був відзначений аналогічною нагородою від районної влади), лікар Головненської амбулаторії Ігор Левицький.
Подяками і грамотами обласної ради відзначили місцевих учасників АТО. Приємну місію нагородження виконав депутат облради В’ячеслав Богдан. Також були нагороди від районної влади.
Вручалися й подарунки у різних номінаціях: подружжю Петра і Марії Хацерів — батькам наймолодшого жителя, найстаршій жительці селища Агрипині Галактіонівні Маїло, яка зустріла вже дев’яносто шосту життєву сходинку, місцеву умілицю Богдану Світящук, рибалку Віктора Філюка та інших. Слова привітань линули й на адресу подружніх пар. Так, Микола і Любов Шишути цього року відзначають срібне весілля, а Василь та Анастасія Сліпчуки — золоте. Особливо запам’ятається святкування Марії і Степану Дитинам, які цього дня стали на рушничок щастя.
Чудовий святковий концерт підготували місцеві аматори сцени. Щиро аплодували численні глядачі чоловічим аматорським колективам «Соколи» і «Яворник», юним танцюристкам команди черлідерів ‘’Drive Stars» солістам Дарині Гулюк, Олені Степанюк, Вікторії Демедюк, Оксані Швець, Ользі Сулік, Олександру Сиротюку.
Також в рамках Дня селища відбувся турнір з міні-футболу на Кубок селищного голови у віковій категорії «35+», футбольний матч чемпіонату району між командами СК «Головне» та Машева, святкова лотерея, фотовиставка «Дні селища. Які вони були», літературна виставка «Волинь моя — мій милий, рідний краю».
Усі охочі мали нагоду сфотографуватися у фотозоні та скуштувати смаколиків «Кухні під відкритим небом».
Окремим подарунком для жителів та гостей Головна став концерт заслуженого артиста України Адама Горбатюка. Ввечері святкову програму продовжила дискотека.
х х х
З нетерпінням чекали свята й у Зачернеччі. Сільську громаду, що заповнила зал місцевого будинку культури, щиро привітали представники місцевої влади, гості: їсільський голова Галина Шиманюк, народний депутат України Ігор Гузь, депутат обласної ради В’ячеслав Богдан, зав. сектора агропромислового виробництва Любомльської РДА Андрій Грижак.
Зокрема, парламентар відзначив подяками місцевий гурт «Лісапедний батальйон» (керівник Іванна Пухова), завідуючу господарством Зачернецької школи Галину Москалюк, соціального робітника Марію Баранчук, а депутат облради В’ячеслав Богдан вручив відзнаки головного самоврядного органу Волині місцевим учасникам АТО.
Змістовну і цікаву концертну програму підготували сільські аматори сцени — переважно шкільна молодь. А потужним фінальним акордом свята став виступ  «Лісапедного батальйону».
х х х
УШтуні свято проходило за дещо незвичною програмою. Спершу зі звітом про свою роботу виступив в.о. сільського старости Олександр Зінчук. Громаду привітав їочільник Вишнівської ОТГ Віктор Сущик, який відзначив окремих місцевих жителів у різних номінаціях.
Свої вітання жителям та гостям села адресували й в.о. Машівського і Радехівського старост Наталія Сахарук і Василь Гнатюк.
До святкування також долучився народний депутат України Ігор Гузь,який вручив подяки завідуючій сільським ФАПом Галині Корнелюк і вчителю фізвиховання місцевої школи Юрію Оліщуку.
З цікавою концертною програмою до Штуня завітали  аматори сцени будинку культури селища Турійськ: гурт «Оксамит», дует «Два крила» солістка Ірина Царик.  Ввечері святкову програму завершила дискотека.

І знову ця знайома стежка в полі веде, в’юнить до рідного села
Рідне село… Всього лиш два коротеньких слова, а скільки тепла і домашнього затишку у цьому словосполученні! Небагато знайдеться серед українців тих, чиє родове коріння так чи інакше не було пов’язане з селом — колискою нашої неньки-України. Отож, відзначення Днів сіл — це своєрідна данина нашій малій батьківщині, землі наших предків.
Останні роки це свято добре прижилося на теренах району, тож теплої пори, вважай, немає такої неділі, де б його не відзначали. Зазвичай святкову естафету у нас розпочинають у Підгородному і Запіллі. Не став винятком і нинішній рік: саме у цих селах минулої неділі лунала музика і співи, панував гарний настрій. Не секрет, що подібні заходи, як правило, проходять за схожим сценарієм, втім, у кожному селі можна знайти свою родзинку.
І в Запіллі, і в Підгородному чи не найбільше глядацьких симпатій здобули виступи вихованців місцевих дитячих садочків: зрозуміло, у малюків на сцені виходило не все, та їхні щирість і безпосередність здатні підкупити і найсуворішого суддю. Щиро аплодували глядачі сільським аматорам сцени: у Підгородному — Антону та Оксані Савосюкам, Богдані і Варварі Рубан, Альоні Кущик, Уляні Лісковїській, Олександру Карповичу, Марії Мазурок, Вероніці Гелетусі; у Запіллі — Владу Климюку, Наталії Кабан, Мар’яні Сахарук, Яніні Ющук, Софії Пасаман, Маргариті Риженковій, Олександрі Пендзюх та іншим. Гарний настрій дарували й учасниці вокальних груп в обох селах.
Як заведено, під час святкувань громади вітали представники влади, депутати, гості. У виступі кожного з них своєрідною червоною ниткою проходила думка, що найцінніший скарб будь-якого села — його люди. Саме вони своєю невтомною працею творять історію малої батьківщини, тож їм й отримувати нагороди.
Так, подякою та подарунком від народного депутата Ігоря Гузя у Підгородному були нагороджені соціальний працівник Надія Маркович та начальник поштового відділення Надія Шабатура, у Запіллі — учасники АТО Віталій Лукашук і Валерій Валюх. Відзнаки вручив особисто парламентарій, який завітав того дня в обидва села.
За традицією було відзначено найстарших і наймолодших жителів, подружні пари, матерів-героїнь, педагогів, місцевих умільців, активістів.
Ну а тепер про особливості. У Підгородному своєрідною родзинкою стало віншування подружжя Ганни і Михайла Масюків (на фото), які в цьому році святкують золоте весілля. Для них влаштували невеличку церемонію, присвячену поважній даті. Подружжя стало на весільний рушник… Вітальні слова, келихи з шампанським, щирий поцілунок під захоплені вигуки «Гірко!»  — все, як півстоліття тому.
«І хвилювання таке ж, як і тоді», — зізнається Ганна Дмитрівна.
Водночас у Запіллі кореспондентів «Нашого життя» вразила масштабність лотереї, під час якої розігрувалося 170 призів. Якщо взяти до уваги, що в селі проживає близько 600 жителів, виходить, що в середньому виграти мав шанс кожен четвертий. Звісно ж, були такі, хто виграв, як мовиться, «від жилетки рукава», комусь того вечора фортуна усміхалася кілька разів, а головний приз  — коза — дістався юній Варварі Максимук. Щоправда, забирати «дерезу» зі сцени довелося її татові Романові. Завершуючи лотерейну тему, окремий «респект» в.о. сільського старости Ользі Фізик, яка, як з’ясувалося, є не тільки управлінцем, а й непоганою ведучою, яка упродовж доброї години самотужки проводила розіграш, вручала призи, не забуваючи підбадьорити переможців добродушним жартом.
Також у селах проводилися різноманітні змагання і конкурси, а завершилися святкування музичною розважальною програмою.
Василь БОРОВИЦЬКИЙ.
Відтепер парк –«Михайлівський»

До недавнього часу «зелена зона» в центрі Любомля не мала конкретної назви, хіба, що алейки, які вели від вулиці 1 Травня до адмінприміщення районної ради місцеві жителі називали «стометрівкою», а саму терїиторію, із-за неймовірної кількості ворон – «воронячим царством».
Більше десятка років тому частину парку розчистили під забудову нової православної церкви св. Архистратига Михаїла та звели каплицю. Будівництво самого храму триває й зараз, а ось парк в якому він розташувався місцеві назвали «Михайлівським».
Решта території залишилася в занедбаному стані. Тут, відразу на площі, завжди проводили масові заходи, як міського так і районного масштабу, а люди нарікали на стан благоустрою та відсутність елементарних зручностей – урн для сміття чи лавок для відпочинку, не говорячи вже про громадську вбиральню. Траплялися казуси і з освітленням – то воно пропаде у самий відповідальний момент, то «горить» цілу добу чи дві. А коли приїжджають різні атракціони – починають прокладати кабелі від усіх будівель через алейки та центральні дороги.
Про впорядкування та осучаснення території говорили всі, починаючи з працівників будівлі навпроти і, закінчуючи депутатами різних рівнів. Але говорити - це одне, а щось робити – зовсім інше.
Не оминув своєю увагою болюче питання й народний депутат від нашого округу Ігор Гузь. «Під час одного зі своїх візитів він поцікавився у керівництва міської ради планами щодо облаштування території, - розповідає помічник-консультант нардепа Ігор Торба. – Ті відповіли, що елементарний благоустрій планується, а на більше не вистачає коштів. Отож, Ігор Гузь і запропонував підготувати відповідний проект з повною реконструкцією парку, а з грошами пообіцяв допомогти. Сьогодні вже надійшло півмільйона гривень з держбюджету на початкові роботи».
Зі слів міського голови Романа Ющука в нинішньому році разом із коштами міськради планується освоїти на реконструкцію парку до півтора мільйона гривень. «Наразі триває детальне планування території, працює ландшафтний дизайнер, - розповідає Роман Васильович. – Потім перейдемо до монтажу всіх елементів та конструкцій – це альтанки, лавки, пішохідні доріжки та інше. Буде зроблена основа для майбутньої стаціонарної сцени, а також підведення основних комунікацій, в першу чергу електропостачання. Зрозуміло, оновляться і деякі зелені насадження».
Слід відмітити, що мова йде лише про частину парку у пів гектара, загальна його площа, що знаходиться між вулицями 1 Травня, Богдана Хмельницького та Незалежності, складає 1,5 га. «На облаштування всієї цієї території з пішохідними доріжками, лавками, освітленням, озелененням та будівництвом окремих архітектурних споруд необхідно близько 15 млн грн.», - зазначив міський голова.
Також в міськраді запрошують усіх бажаючих доєднатися до обговорення майбутнього стилю та оригінальності облаштування «Михайлівського» парку. А тим часом в команді народного депутата Ігоря Гузя взялися за обговорення нового проекту – реконструкції гідропарку ім. Саманти Сміт і надіються, що на це їм також вдасться віднайти фінансування.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Інші видання

 
 
ГАЗЕТНИЙ АРХІВ
 

© 2011 Розробка та підтримка:Любомльська районна газета"Наше життя"