ПРЕС-КЛУБ "НЖ"

 
Наша адреса:
44300 м.Любомль
вул. 1 Травня, 18
тел.: (03377)
2-41-31, 2-41-75
e-mail: lb.gazeta@gmail.com
Наші банківські реквізити:
ПОГОДА
Кнопка сайту

Ми будемо вдячні Вам, якщо ви розмістите нашу кнопку на Вашому сайті


НАШ КРАЙ
Новий і потужний

пожежний автомобіль «МАЗ АЦ-4-60(530927)-515М» нещодавно поповнив автопарк пожежної частини у нашому місті.
«їКомпактність, більш комфорті умови, удосконалені технічні можливості, краща прохідність — ось що відрізняє її від інших автомобілів, що застосовуються у цій сфері», — розповідає водій Андрій Халан, який у день нашого візиту до рятувальників перебував на чергуванні.
Окремо — про оснащення. Окрім, звісно ж, пожежних рукавів, загальна довжина яких сягає 320 метрів, автомобіль укомплектований лафетним стволом, цистерною на 4 тонни та баком на 400 літрів піноутворювача, насосом продуктивністю 60 л/с, переносною електростанцією потужністю 5,5 КВт, мотопомпою продуктивністю 30 л/с, електризованою автоматичною лебідкою, аварійно-рятувальним інструментом (бензорізом, бензопилою) та ручним інструментом.
«Своєрідна «родзинка» автівки — блок прожекторів, який встановлений на розкладній щоглі, — долучається до розмови начальник караулу Олександр Охремчук. — Це дозволяє освітлювати територію при виконанні аварійно-рятувальних робіт у темну пору доби».
Звісно ж, рятувальники тішаться такому технічному «поповненню», адже завдяки йому ефективність роботи значно підвищується. Ми ж побажаємо, аби у них цієї роботи було якомога менше, а виїзди за межі частини — тільки за учбовою тривогою

100 років на передовій

Справжнім фундаментом як сьогоднішньої поліції, так і колишньої міліції називають карний розшук. Це про його працівників говорять, що вони завжди на передовій боротьби зі злочинністю, адже кожен день їхнього життя пов’язаний з ризиком. Так було колись, так є і в нинішній час.
Йшли їроки, мінялися люди, змінювалася структура карного розшуку, правова база, але незмінним залишалося головне завдання — розкриття злочинів, пошук і затримання злочинців. А це, як відомо, не легко та ще й небезпечно. Тому всі урочисті заходи організовані Любомльською ветеранською організацією працівників органів МВС розпочинаються із хвилини мовчання в пам’ять колег, котрі загинули при виконанні службових обов’язків.
Так було й цього разу, коли відзначити 100-річчя карного розшуку України зібралися ветерани цього відділу. Саме 15 квітня 1919 року Декретом Раднаркому України була утворена окрема секція судово-кримінального розшуку. З цієї нагоди пройшли урочистості в обласному центрі, отож вітання  керівництва Національної поліції та ветеранської організації делегати від Любомльського району передали всім, хто працює сьогодні, і тим, хто працював колись. Приїхали привітати колег зі святом і гості із сусіднього Шацького району та Республіки Польща. І хоч історія підрозділу карного розшуку Любомльщини не сягає сторічної давнини, все ж в дружній обстановці присутні згадали всіх, хто вписав свої імена в її літопис. Це і перші фронтовики, котрі прийшли трудитися сюди після закінчення Великої Вітчизняної війни Петро Архипович Сухоруков, Микита Євтухович Порвас, їх послідовники Віктор Іванович Карасюк, Григорій Григорович Ліпіч, Микола Іванович Завірюха, Василь Архипович Мороз, Микола Григорович Шевчук, Андрій Степанович Петровський, Володимир Степанович Домарецький, а також «опери» останніх десятиліть Віктор та Микола Мучаки, Іван Пех, Микола Троць, Володимир Саценко, Степан Вовкунович, Василь Хомич, Сергій Мороз, Олександр Смолярчук . Їх вклад у функціонування підрозділу неоціненний. Вони вміло та професійно організовували роботу міліціонерів, а їх гострий розум, досвід та настанови допомагали молодому поколінню працівників розкривати гучні справи. Кожен з них — справжній професіонал, хоча й вважає свою роботу повсякденною. Разом з тим акцентує увагу на одному з важливих елементів – оперативності. Саме вона допомагає запобігти невиправному і врятувати чиєсь життя та майно.
Отож, слова вітань від колишніх «оперів» линули в цей день і на адресу нинішнього нового покоління правоохоронців, котрі продовжують справу ветеранів.
Сергій МИКОЛАЙЧУК.

Відтепер парк –«Михайлівський»

До недавнього часу «зелена зона» в центрі Любомля не мала конкретної назви, хіба, що алейки, які вели від вулиці 1 Травня до адмінприміщення районної ради місцеві жителі називали «стометрівкою», а саму терїиторію, із-за неймовірної кількості ворон – «воронячим царством».
Більше десятка років тому частину парку розчистили під забудову нової православної церкви св. Архистратига Михаїла та звели каплицю. Будівництво самого храму триває й зараз, а ось парк в якому він розташувався місцеві назвали «Михайлівським».
Решта території залишилася в занедбаному стані. Тут, відразу на площі, завжди проводили масові заходи, як міського так і районного масштабу, а люди нарікали на стан благоустрою та відсутність елементарних зручностей – урн для сміття чи лавок для відпочинку, не говорячи вже про громадську вбиральню. Траплялися казуси і з освітленням – то воно пропаде у самий відповідальний момент, то «горить» цілу добу чи дві. А коли приїжджають різні атракціони – починають прокладати кабелі від усіх будівель через алейки та центральні дороги.
Про впорядкування та осучаснення території говорили всі, починаючи з працівників будівлі навпроти і, закінчуючи депутатами різних рівнів. Але говорити - це одне, а щось робити – зовсім інше.
Не оминув своєю увагою болюче питання й народний депутат від нашого округу Ігор Гузь. «Під час одного зі своїх візитів він поцікавився у керівництва міської ради планами щодо облаштування території, - розповідає помічник-консультант нардепа Ігор Торба. – Ті відповіли, що елементарний благоустрій планується, а на більше не вистачає коштів. Отож, Ігор Гузь і запропонував підготувати відповідний проект з повною реконструкцією парку, а з грошами пообіцяв допомогти. Сьогодні вже надійшло півмільйона гривень з держбюджету на початкові роботи».
Зі слів міського голови Романа Ющука в нинішньому році разом із коштами міськради планується освоїти на реконструкцію парку до півтора мільйона гривень. «Наразі триває детальне планування території, працює ландшафтний дизайнер, - розповідає Роман Васильович. – Потім перейдемо до монтажу всіх елементів та конструкцій – це альтанки, лавки, пішохідні доріжки та інше. Буде зроблена основа для майбутньої стаціонарної сцени, а також підведення основних комунікацій, в першу чергу електропостачання. Зрозуміло, оновляться і деякі зелені насадження».
Слід відмітити, що мова йде лише про частину парку у пів гектара, загальна його площа, що знаходиться між вулицями 1 Травня, Богдана Хмельницького та Незалежності, складає 1,5 га. «На облаштування всієї цієї території з пішохідними доріжками, лавками, освітленням, озелененням та будівництвом окремих архітектурних споруд необхідно близько 15 млн грн.», - зазначив міський голова.
Також в міськраді запрошують усіх бажаючих доєднатися до обговорення майбутнього стилю та оригінальності облаштування «Михайлівського» парку. А тим часом в команді народного депутата Ігоря Гузя взялися за обговорення нового проекту – реконструкції гідропарку ім. Саманти Сміт і надіються, що на це їм також вдасться віднайти фінансування.

Тут ростиме різнобарвний ліс

На території лісових масивів ДП «Любомльський лісгосп» зібрались голови ОТГ Любомльщини, старости, представники громад, аби зробити свій внесок в історію творення лісу. Разом заліснили ділянку суцільного зрубу, яка потребувала, лісовідновлення, долучившись до завершальної у цьому році акції «Майбутнє лісу у твоїх руках».
В хїоді цього лісокультурного заходу учасники мали чудову нагоду ознайомитись із клопітким, тривалим і нелегким процесом — відновлення та створення нових насаджень на усіх лісосіках, плекання лісових культур різного віку, доглядів за ними, рубками у молодняках, побачили підготовлену площу тимчасового розсадника, де вирощуватимуться сіянці сосни для наступного сезону. Увесь комплекс та об’єм цих робіт за усіма канонами та правилами лісогосподарської діяльності демонструвала показово довколишня територія, куди були запрошені гості. На цьому наголосив директор Любомльського держлісгоспу Володимир Туревич: «Ми зібралися на суцільно-санітарній рубці, яка була відведена внаслідок ураження короїдом. Поряд — насадження 2004 року, їм 15 років, тут уже проводились рубки догляду. Ще через років 15 сподіватимемося, що тут ростиме гарний ліс, як оцей стиглий, що росте тут поруч. Через дорогу ви бачите культури 2015 року, їм на сьогодні 4 роки. А углиб лісу є лісовий розсадник, посів у якому ми ще відклали, чекаючи теплої погоди. На ділянці будемо садити в основному сосну, але разом із тим вводити листяні породи — березу і дуб червоний. Адже, враховуючи те, що перед тим соснові насадження тут почали сохнути, отже умови були не надто сприятливі, ми створимо кулісу листяних порід, очікуючи, що сосну тут надалі не буде вражати шкідник. Окрім того, ще посадимо модрину і горобину чорноплідну, створюючи так звані ремізи — це плодоносні дерева та кущі для живлення та схову птахів і тварин. Такий різнобарвний ліс тут має бути».
Учасниками акції також стали — директор із сусіднього Прибузького лісгоспу Володимир Корецький разом із очільниками і представниками ОТГ, на чиїй території знаходяться ліси цього держлісгоспу.
Декотрі учасники щиро зізнавались, що вперше садять ліс, втім у деяких уже є кількаразовий досвід у цьому. На радість усім під час акції пішов рясний дощ, щедро поливши ділянку із новими лісовими культурами.
Люба Хвас,

Куснищанські школярі доглядатимуть свій сад

Учні Куснищанської школи біля свого навчального закладу створили сад. Ініціатором такої ідеї став керівник шкільного лісництва Петро Антонюк. Акцію присвятили до місячника охорони навколишнього середовища. В озелененні взяв участь інженер лісових культур ДП «Любомльський лісгосп» Іван Каліщук.ї
За школою – невелика площа поля, яка багато років уже пустує. Сонячного ранку сюди з радісними усмішками біжать дітлахи — учні початкових класів із саджанцями у руках, аби посадити свої перші у житті деревця. Ось вони із нетерпінням чекають, поки їм старші викопають відповідні ямки до  корінця. Деякі хлопчаки і самі залюбки хапають лопату. Спостерігають за вчителями, вчаться, як правильно розправляти корінь, рівно тримати стовбурець, загортати землю. Опісля — обов’язково поливають саджанець.
Розповідає Петро Сергійович: «Усім дітям було завдання принести по одному саджанцю плодового дерева — дички, або ж культурного. Цей сад заклали не тільки як окрасу території школи, а й з метою створення навчально-дослідної ділянки, проведення тут уроків з біології та занять з учнями шкільного лісництва. Адже на другий рік, як дерева приживуться, ми будемо прищеплювати до дичок культурні дерева, або ж експериментувати, наприклад, із кольором і сортами яблук. Сьогодні тут трудяться учні з 1 по 4 класи, вчора свої дерева висаджували школярі з 5 по 11 класи. Добре попрацювали дев’ятикласники — вихованці шкільного лісництва. Вони поїхали тракторцем в ліс і привезли 60 штук саджанців диких плодових дерев яблунь, груш, вишень, слив. Усі разом старші класи висадили три рядки. На межі із полем плануємо зробити лісозахисну смугу – домішки берези, сосни і дуба, щоб був захист від морозів та вітрів. Тут встановимо відповідну табличку і цей сад стане хорошою пам’яттю для усіх, хто його творив. Кожен запам’ятає свій рядок, а то й дерево і через роки, коли на зустріч однокласників зберуться, подивляться, як росте їх сад. У нас сьогодні прийшов хлопчик-першокласник і знає, що оце обліпихове дерево біля школи колись посадив його батько, він йому показав, і давши синові саджанець, сказав: я знаю, де моє дерево, ось і тобі дерево, посади і запам’ятай, хай тут і твоє буде».
Сад вийшов на славу: через годинку тут зарясніли у рядочках груші, яблуні, сливи, вишні, абрикоси, горіх, навіть кущики малини скраю «оселилися». Діти радіють, що колись тут учні будуть ласувати на перерві плодами із їхніх дерев.
Озелененню у цій школі приділяють багато уваги. Багато зусиль уже за свій 7-річний освітянський трудовий стаж доклав вчитель Петро Антонюк. До слова, культури дуба і сосни візьмуть із власного невеликого розсадничка, що біля школи, невдовзі шкілку знову засіють насінням. Навколо навчального закладу дерев уже стільки, що й не порахувати. Петро Сергійович пишається, каже, мало вже й видів лишилось, що у нас тут не росте. Показує як їх доглядають, прищеплюють, розповідає про сорти і породи. Серед мало розповсюджених — катальпа, власноруч вирощена, псевдотуга Мензіса, фундук, каштан їстівний, голландський фундук із фіолетовими листками, привезений спеціально із Голландії, сумаха пухнаста та безліч поширених порід кущів та дерев. До практичних занять у плодівництві та садінні долучають робітника школи Олександра Федонюка, який має лісову освіту та ас у щепленні. Цю благородну справу підтримують усі вчителі та пишаються своєю територією. Любомльський держлісгосп забезпечить матеріалом для обгородження саду та посприяє у виготовленні інформаційної таблички, яку невдовзі тут встановлять.
Люба ХВАС

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Інші видання

 
 
ГАЗЕТНИЙ АРХІВ
 

© 2011 Розробка та підтримка:Любомльська районна газета"Наше життя"