ПРЕС-КЛУБ "НЖ"

 
 
ПОГОДА
Кнопка сайту

Ми будемо вдячні Вам, якщо ви розмістите нашу кнопку на Вашому сайті


ЮРИДИЧНІ АКЦЕНТИ

УХИЛЯЄШСЯ ВІД СПЛАТИ БОРГУ? ЗА КОРДОН — ЗАСЬ
Громадян, які періодично перетинають кордон нашої держави, часто цікавить питання: чи правомірні дії прикордонників, які забороняють виїзд громадянину за межі України, зіславшись на ухвалу суду про тимчасове обмеження у праві виїзду?
Так, правомірні, оскільки у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у процесі здійснення виконання судових рішень у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього таким рішенням, державний виконавець наділяється правом звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника — юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за таким рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За результатами розгляду виноситься ухвала про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яка підлягає оскарженню в апеляційному суді окремо від рішення суду. Після її отримання державний виконавець повинен надати її засвідчену копію до Адміністрації Держприкордонслужби для: відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон; відмови у виїзді за кордон; тимчасового затримання або вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Зауважмо: державний виконавець може звернутися щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду, зобов’язань, тобто, наявність лише самого зобов’язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.
Наталія КОРНЕЛЮК, головний спеціаліст Любомльського РВ ДВС
ВІДМІННІСТЬ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ВІД ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ УГОДИ
Договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатися за трудовою або цивільно-правовою угодою. Основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а другі — Кодексом законів про працю України.
Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Існує тенденція угоди цивільно-правового характеру називати трудовою угодою, але пам'ятайте, що стосунки, які виникають внаслідок їх укладання, регулюються нормами цивільного, а не трудового законодавства. Суттю цивільно-правових відносин як підряду є те, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а останній повинен прийняти й оплатити виконану роботу. Отже, з юридичного розуміння, трудові стосунки між сторонами при укладанні договору не виникають. Сторонами таких угод будуть замовник і виконавець, а не працівник і власник (роботодавець).
Таким чином, за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.
Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.Такі угоди застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети вважаються виконаним і дія їх припиняється.
Трудове законодавство забезпечує особі, яка працевлаштовується на роботу за трудовим договором, низку істотних гарантій.
Натомість на виконавця цивільно-правової угоди соціально-трудові пільги і гарантії (відпустка, вихідні дні, тривалість робочого часу, оплата праці при відхиленні від нормальних умов праці, виплата допомоги з тимчасової втрати працездатності тощо), передбачені трудовим законодавством для працівників, не поширюються.
Працівники, які прийняті на роботу за трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, внески на яких сплачує підприємство, що забезпечує в подальшому виплату допомоги в разі тимчасової непрацездатності, по вагітності, пологах і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги у зв'язку з народженням дитини та на поховання.
Особи ж, які виконують роботи за цивільно-правовою угодою, беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах.
Варто пам'ятати, що оплата за трудовим договором є гарантованою. Заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів (ст.115 КЗпП), а затримка виплати зарплати може спричинити застосування до керівника санкцій, визначених законодавством. Держава гарантує працівникові, що розмір заробітної плати не може бути меншим від мінімального розміру заробітної плати, встановленого законами України, так само як і оплата роботи в нічний час, у вихідні, святкові та неробочі дні, надурочні роботи і т.ін. здійснюється за законодавчо визначеними нормами.
За цивільно-правовою угодою виконавець робіт (послуг) отримує за виконану роботу винагороду, розмір і порядок виплати якої визначається сторонами у договорі за взаємною згодою. Законодавчі гарантії щодо оплати праці на виплату винагороди не поширюються. Такий самий принцип сплати страхових внесків до Пенсійного фонду та на випадок безробіття.
І насамкінець питання, пов'язані з охороною праці. Законодавством про працю на власника підприємства покладається обов'язок створення безпечних і нешкідливих умов праці. У цивільному законодавстві вимог щодо створення замовником безпечних і нешкідливих умов праці не передбачено.
Підсумовуючи вищесказане, доцільно зауважити, що певні переваги цивільно-правових форм найму здебільшого існують для наймачів чи власників і те, що в договірному регулюванні суспільних відносин притаманний принцип свободи договору. Однак громадянам слід пам'ятати, що суттєво незахищеними залишаються їх права та інтереси як фактичних виконавців, що зголошуються для роботи за трудовими угодами на свій ризик.
Конституція України гарантує громадянам право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя роботою, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються.
Любомльське бюро правової допомоги
І ПЛАТИТИ ПОДАТКУ НЕ ДОВЕЛОСЯ
До Любомльського бюро правової допомоги Володимир-Волинського місцевого центру з надання БВПД звернувся житель села Машів з приводу встановлення факту родинних відносин. На це звернення Володимир-Волинський МЦ видав доручення для надання безоплатної правової допомоги клієнту.
Вивчивши обставини та матеріали справи, підготувавши заяву в порядку окремого провадження, із заяви випливає, що батько оформив договір дарування будинку на сина. Проте у паспорті сина була помилка, його прізвище записали без апострофа, а в паспорті батька апостроф вжито. Тому згідно чинного Податкового Кодексу України у разі отримання фізичною особою — резидентом, яка не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, доходу у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, такий дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості подарованого майна та військовим збором 1,5 %.
Оскільки, згідно оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено п. 174.6 ст. 174 розділу IV Податкового Кодексу, згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Податковим Кодексом України.
Крім того, відповідно до Податкового Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Враховуючи те, що клієнт є сином дарувальника, він не зобов’язаний сплачувати цей податок. Вносити відповідні зміни в паспорт клієнт не бажав, оскільки це спричинить багато труднощів в майбутньому. Тому працівники Любомльського бюро правової допомоги прийняли рішення про встановлення факту родинних відносин. За таких обставин справи, суд задовольнив заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Андрій ЛИТВИНЮК,
заступник начальника Любомльського бюро правової допомоги.
Будуть ще й приватні виконавці
Міністерство юстиції України спільно з громадськістю та експертами підготувало низку законопроектів, які дадуть можливість докорінно реформувати систему примусового виконання рішень судів та забезпечать запровадження в Україні інституту приватних виконавців.
Ідеться про нову редакцію Закону України «Про виконавче провадження» і про проект Закону України «Про державну виконавчу службу і приватних виконавців». Законопроекти передбачають запровадження в Україні змішаної системи виконання судових рішень за участю приватних виконавців. У результаті реформи стягувач отримає вибір: звертатися до державного чи приватного виконавця судових рішень. Отже, змішана система виконання судових рішень за участю приватних виконавців створить здорову конкуренцію в цій сфері.
Приватним виконавцем може стати будь-яка особа, яка має 2 роки юридичного стажу, пройшла профільне стажування та відповідне навчання, або особа, яка має 1 рік стажу роботи державним виконавцем, нотаріусом, адвокатом чи арбітражним керуючим і пройшла необхідне навчання. Іспити в кандидатів прийматиме кваліфікаційна дисциплінарна комісія.
Також передбачено страхування відповідальності приватного виконавця та його обов’язкове членство в Національній палаті приватних виконавців. Національна палата приватних виконавців займатиметься кваліфікацією своїх членів, здійснюватиме дисциплінарний нагляд за їхньою роботою, захищатиме права виконавців та розробить кодекс етики приватного виконавця. Законопроектами також прописані вимоги до приміщень приватних виконавців, засобів зв’язку, зберігання документів та ін.
Між тим, на першому етапі реформи держава встановлює обмеження за окремими категоріями проваджень. Поки що виключно за державними спеціалістами залишаться судові справи, в яких боржником є держава, державні органи влади та самоврядування, підприємства та установи, в яких держава володіє щонайменше 25% акцій. Також лише державні виконавці працюватимуть з судовими рішеннями, в яких стягувачем є держава. Не дозволять приватним виконавцям на першому етапі займатися відчуженням державного чи комунального майна, а також вселяти та виселяти громадян.
Сергій КУШНІР,
начальник Любомльського РВ ДВС.

© 2011 Розробка та підтримка:Любомльська районна газета"Наше життя"