ПРЕС-КЛУБ "НЖ"

 
 
ПОГОДА
Кнопка сайту

Ми будемо вдячні Вам, якщо ви розмістите нашу кнопку на Вашому сайті


ЮРИДИЧНІ АКЦЕНТИ

Щоб не стати жертвами шахраїв

Незважаючи на вжиті заходи та профілактичну роботу правоохоронців з метою протидії поширенню на Любомльщині такої категорії кримінальних правопорушень, як «шахрайство», відповідальність за яке передбачена ст. 190 Кримінального кодексу України, все ж таки спритним правопорушникам вдалося ввести в оману 17 жителів району та під приводом передоплати чи повного перерахунку коштів за придбання товарів заволодіти їхніми коштами. Поговоримо про це детальніше.
Досить поширеним є так зване Інтернет-шахрайство. Зловмисник на сайтах з безкоштовними оголошеннями виставляє на продаж, наприклад, автомобіль, сільськогосподарську техніку, мобільний телефон, автозапчастини, різне устаткування, одяг за дуже привабливою ціною. Довірливі громадяни одразу реагують та замовляють товар, але шахрай пропонує спочатку перерахувати кошти, переконуючи, що він «з усіма так працює»,  після чого обіцяє відправити товар, крім того, може чітко вказати, де у населеному пункті розміщені банківські термінали, через які можливо перерахувати кошти, що в свою чергу ще збільшує до нього довіру. Правопорушники дуже вправні, розмовляють як справжні продавці, можуть запропонувати знижку, як свідчить практика, вони пильно готуються до вчинення шахрайських дій. Як тільки громадянин перерахував гроші, ніякого товару він, звісно, не отримує.
Шукати зловмисника в подальшому дуже складно, бо, як свідчить  статистика, основна маса їх вчиняють шахрайські дії, знаходячись далеко за межами Волинської області, або працюють з так званими «електронними гаманцями», які зареєстровані на території іноземних держав.
З початку року в Любомльському відділі поліції зареєстровано 17 фактів такого різновиду шахрайств. Людям завдано збитків на суму більше 44 тисяч гривень.
ПОЛІЦІЯ РАДИТЬ:
у таких випадках запропонуйте розрахуватися після отримання та перевірки товару у службі доставки. Якщо це шахрай, він одразу перестане спілкуватися з вами, бо зрозуміє, що на вас нічого не заробить. В тому разі, коли продавець хоче повну передоплату за товар, який вас зацікавив, ознайомтесь з часом розміщення оголошення, з його історією, як продавця та кількістю і суттю відгуків попередніх покупців. В тому разі коли продавець розміщує оголошення на сайті тривалий період і має багато позитивних відгуків, лише, як крайній випадок,  можливо і погодитись на передоплату коштів за бажаний вами товар.
Також неодноразово мешканці нашого району та суміжних районів звертались з заявами про вчинення щодо них шахрайських дій, які були пов’язані з ввезенням через МАПП «Ягодин» на їх ім’я автомобілів на іноземній реєстрації, які в подальшому «зникали» на території України, або продавались в інші регіони України для використання за призначенням іншими громадянами, або розбирались для продажу по запчастинам. Починали звертатись громадяни до поліції лише після того, як дізнавались, що працівники митниці хочуть притягнути їх до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а саме: порушення правил тимчасового ввезення транспортних засобів, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі понад 8000 грн. З аналізу зареєстрованих кримінальних проваджень можна прийти до висновку, що громадяни, на ім’я яких на митну територію України в режимі «транзит» в’їхали транспортні засоби, самі надавали на це свою мовчазну згоду, оскільки погоджувались на співпрацю з особами, які їх в подальшому і ошукали та під приводом перевезення дозволеної норми певної продукції через польсько-український кордон, надавали свої документи для оформлення працівником митниці, при цьому не контролювали процес митного оформлення, при якому транзитне авто оформлялось на їх ім’я. При виїзді з митниці отримували за цю «роботу» мізерні декілька сотень гривень, будучи переконаними в порядності особи, з якою співпрацювали, однак, в замін через певний періоду часу отримували штрафи у декілька тисяч гривень. 
Стаття 190 Кримінального Кодексу України визначає шахрайство, як заволодіння чужим майном, або ж отримання права на майно за допомогою обману чи зловживання довірою. Законодавство визначає два шляхи заволодіння чужим майном: обман та зловживання довірою. Предметом шахрайства може стати не тільки майно, але й право на майно. Головною особливістю шахрайства є те, що на момент протиправних дій, жертва впевнена в законності того, що відбувається, а тому нічого не підозрює.
Обман (повідомлення  потерпілому  не­пра­­в­дивих  відомостей або приховування   певних    обставин)    чи    зловживання    до­вірою (недобросовісне  використання  дові­ри  потерпілого) при шахрайстві застосовують­ся винною  особою  з  метою  викликати  у  потер­пілого впевненість  у  вигідності чи обо­в’язковості передачі їй майна або права на нього.  Обов’язковою  ознакою  шахрайства  є  добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
Тобто, якщо проаналізувати викладену вище схему, то дії спритників не становлять ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, оскільки люди, які звертались за допомогою до правоохоронців з даного приводу, добровільно майно чи права на нього нікому не передавали, а лише внаслідок бажання легко заробити знайшли на свою голову багато проблем та обов’язок підтверджувати свою невинність в порушеннях митних правил в судових засіданнях. Слідчі, незважаючи на те, що працюють, не покладаючи рук, все ж таки чимось допомогти в цій ситуації  в  межах закону, на жаль, не зможуть.
Поліція радить:
у подібних випадках уникати таких заробітків, але якщо вже ви надали згоду та погодились перевезти дозволену кількість товару через державний кордон, то в момент проходження митних процедур необхідно особисто проконтролювати, чи саме не на ваше ім’я оформили в’їзд на митну територію України  чергового авто на іноземній реєстрації, лише в такому випадку будете впевнені, що вас все ж таки не ошукали і ви дійсно отримали прибуток, а не штраф, який в десятки разів його перевищує. 
Олег БОНЧАК, начальник Любомльського відділу поліції.

УХИЛЯЄШСЯ ВІД СПЛАТИ БОРГУ? ЗА КОРДОН — ЗАСЬ
Громадян, які періодично перетинають кордон нашої держави, часто цікавить питання: чи правомірні дії прикордонників, які забороняють виїзд громадянину за межі України, зіславшись на ухвалу суду про тимчасове обмеження у праві виїзду?
Так, правомірні, оскільки у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у процесі здійснення виконання судових рішень у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього таким рішенням, державний виконавець наділяється правом звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника — юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за таким рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За результатами розгляду виноситься ухвала про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яка підлягає оскарженню в апеляційному суді окремо від рішення суду. Після її отримання державний виконавець повинен надати її засвідчену копію до Адміністрації Держприкордонслужби для: відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон; відмови у виїзді за кордон; тимчасового затримання або вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Зауважмо: державний виконавець може звернутися щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду, зобов’язань, тобто, наявність лише самого зобов’язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.
Наталія КОРНЕЛЮК, головний спеціаліст Любомльського РВ ДВС
ВІДМІННІСТЬ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ВІД ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ УГОДИ
Договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатися за трудовою або цивільно-правовою угодою. Основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а другі — Кодексом законів про працю України.
Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Існує тенденція угоди цивільно-правового характеру називати трудовою угодою, але пам'ятайте, що стосунки, які виникають внаслідок їх укладання, регулюються нормами цивільного, а не трудового законодавства. Суттю цивільно-правових відносин як підряду є те, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а останній повинен прийняти й оплатити виконану роботу. Отже, з юридичного розуміння, трудові стосунки між сторонами при укладанні договору не виникають. Сторонами таких угод будуть замовник і виконавець, а не працівник і власник (роботодавець).
Таким чином, за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.
Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.Такі угоди застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети вважаються виконаним і дія їх припиняється.
Трудове законодавство забезпечує особі, яка працевлаштовується на роботу за трудовим договором, низку істотних гарантій.
Натомість на виконавця цивільно-правової угоди соціально-трудові пільги і гарантії (відпустка, вихідні дні, тривалість робочого часу, оплата праці при відхиленні від нормальних умов праці, виплата допомоги з тимчасової втрати працездатності тощо), передбачені трудовим законодавством для працівників, не поширюються.
Працівники, які прийняті на роботу за трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, внески на яких сплачує підприємство, що забезпечує в подальшому виплату допомоги в разі тимчасової непрацездатності, по вагітності, пологах і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги у зв'язку з народженням дитини та на поховання.
Особи ж, які виконують роботи за цивільно-правовою угодою, беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах.
Варто пам'ятати, що оплата за трудовим договором є гарантованою. Заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів (ст.115 КЗпП), а затримка виплати зарплати може спричинити застосування до керівника санкцій, визначених законодавством. Держава гарантує працівникові, що розмір заробітної плати не може бути меншим від мінімального розміру заробітної плати, встановленого законами України, так само як і оплата роботи в нічний час, у вихідні, святкові та неробочі дні, надурочні роботи і т.ін. здійснюється за законодавчо визначеними нормами.
За цивільно-правовою угодою виконавець робіт (послуг) отримує за виконану роботу винагороду, розмір і порядок виплати якої визначається сторонами у договорі за взаємною згодою. Законодавчі гарантії щодо оплати праці на виплату винагороди не поширюються. Такий самий принцип сплати страхових внесків до Пенсійного фонду та на випадок безробіття.
І насамкінець питання, пов'язані з охороною праці. Законодавством про працю на власника підприємства покладається обов'язок створення безпечних і нешкідливих умов праці. У цивільному законодавстві вимог щодо створення замовником безпечних і нешкідливих умов праці не передбачено.
Підсумовуючи вищесказане, доцільно зауважити, що певні переваги цивільно-правових форм найму здебільшого існують для наймачів чи власників і те, що в договірному регулюванні суспільних відносин притаманний принцип свободи договору. Однак громадянам слід пам'ятати, що суттєво незахищеними залишаються їх права та інтереси як фактичних виконавців, що зголошуються для роботи за трудовими угодами на свій ризик.
Конституція України гарантує громадянам право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя роботою, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються.
Любомльське бюро правової допомоги
І ПЛАТИТИ ПОДАТКУ НЕ ДОВЕЛОСЯ
До Любомльського бюро правової допомоги Володимир-Волинського місцевого центру з надання БВПД звернувся житель села Машів з приводу встановлення факту родинних відносин. На це звернення Володимир-Волинський МЦ видав доручення для надання безоплатної правової допомоги клієнту.
Вивчивши обставини та матеріали справи, підготувавши заяву в порядку окремого провадження, із заяви випливає, що батько оформив договір дарування будинку на сина. Проте у паспорті сина була помилка, його прізвище записали без апострофа, а в паспорті батька апостроф вжито. Тому згідно чинного Податкового Кодексу України у разі отримання фізичною особою — резидентом, яка не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, доходу у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, такий дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості подарованого майна та військовим збором 1,5 %.
Оскільки, згідно оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено п. 174.6 ст. 174 розділу IV Податкового Кодексу, згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Податковим Кодексом України.
Крім того, відповідно до Податкового Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Враховуючи те, що клієнт є сином дарувальника, він не зобов’язаний сплачувати цей податок. Вносити відповідні зміни в паспорт клієнт не бажав, оскільки це спричинить багато труднощів в майбутньому. Тому працівники Любомльського бюро правової допомоги прийняли рішення про встановлення факту родинних відносин. За таких обставин справи, суд задовольнив заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Андрій ЛИТВИНЮК,
заступник начальника Любомльського бюро правової допомоги.

© 2011 Розробка та підтримка:Любомльська районна газета"Наше життя"