Згорани – до Шацька, Головне – до Любомльської ОТГ

Наприкінці минулого тижня в соцмережі фейсбук оприлюднили протокол засідання регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та субрегіонального рівнів волинської області, яке відбулося ще 29 жовтня.
У цьому документі значно переформатовуються громади нашої області, що викликало багато невдоволень та дискусій з цього приводу. Рішення про можливе включення Згоран до Шацької ОТГ та Головненської ОТГ до Любомльської громади викликало шок і обурення на Любомльщині. Громади не розуміють, як робоча група могла вирішити їхню долю, навіть не порадившись з представниками ОТГ. На засіданні опрацювали та заслухали пропозиції щодо внесення змін до перспективного плану та формування територій громад області, які надійшли від Мінрегіону України та які були обговорені з народними депутатами, обраними  від Волинської області. Журналісти «Нашого життя» розбиралися в ситуації та дізнавалися в представників громад та села Згорани, як налаштовані мешканці, чи хочуть вони такого об’єднання, чи, можливо, відстоюватимуть свою самостійність. Микола ОНІЩУК, заступник міського голови зазначив, що найкраще було б мати одну громаду на теренах краю: «При такому формуванні громад буде важко виживати та складати якісь плани на майбутнє. Ми розуміємо: те, що вирішили на засіданні регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою є лише рекомендаціями, і рішення щодо подальшого формування громад на теренах Любомльщини залишається за Міністерством розвитку громад і територій, але це вже привід хвилюватися. Для нас незрозуміло, чому Головненську громаду вирішили доєднати до Любомльської. На Волині є громади значно бідніші за Головненську, і їх чомусь на цьому засіданні робочої групи вирішили залишити, ні з ким не об’єднувати. Найкращим варіантом на Любомльщині було б створити одну, потужну громаду із усіма населеними пунктами, які входили до Любомльського району. Про це ми говорили кілька років тому, як почали створюватися громади — зараз вже пізно. Тоді б не було у нас «багатих» та «бідних» громад». Олександр ЛУКАШУК, сільський голова Згоран, здивувався, що їх думки щодо подальшої долі села не запитували: «На сесіях Згоранської сільської ради рішень, щоб приєднатися до Шацької громади прийнято не було. Більше того, коли в нас було обговорення, то депутати не підтримали таке рішення. Обласна адміністрація не питала нашої думки з цього питання ні в мене особисто, ні в депутатів, ні в райдержадміністрації, це все зробили без нас. Буду збирати позачергову сесію, на якій з депутатами вирішуватимемо, що робити далі і які рішення приймати». Микола ДЕМЕДЮК, голова Головненської селищної ради, всетаки сподівається, що Згорани будуть у складі Головненської ОТГ: «З таким рішенням засідання регіональної робочої групи зовсім не згоден. Нас ніхто не ставив до відома, не радився з нами. Не буду говорити, що ми потужна, повністю фінансово-забезпечена громада, але ми даємо раду, всі отримують зарплату, робимо ремонти доріг, ремонти у навчальних закладах тощо. Якщо згідно перспективного плану до нас доєднається Згоранська сільська рада, то дохідна частина бюджету у нас буде на рівні 16 мільйонів гривень, що досить немало. Для жителів озерного краю таке об’єднання можливо видається неперспективним, тому що вважають, що доведеться їздити за отриманням послуг до Головна. Все може бути набагато простіше, у самих Згоранах можна створити ЦНАП, і людям не доведеться нікуди їхати, всі послуги отримуватимуть в себе. До того ж, у складі Головненської ОТГ представництвом Згоранської сільської ради буде більше, ніж третина депутатів, і це дозволить краще вирішувати проблеми їхніх сіл. У Шацькій громаді відсоток їхніх депутатів буде значно менший. Тому їм вирішувати. Зараз будемо збирати позачергове засідання селищної ради, на якому плануємо затвердити рішення до голови обласної ради та до Кабінету Міністрів  про незгоду з протоколом робочої групи. Щодо об’єднання із Любомльською ОТГ: у нашій громаді є маленькі села, і я не думаю, що вони зможуть отримати від потужної Любомльської громади суттєву допомогу». Радниця з питань децентралізації Волинського центру розвитку місцевого самоврядування Оксана УРБАН в коментарі пояснила, що відповідно до чинного законодавства, зміни до перспективного плану вносять за поданням органів місцевого самоврядування, яке надсилають в обласну державну адміністрацію на розгляд робочої групи. Після цього робоча група має внести пропозиції і подає їх на розгляд постійних комісій в обласній раді. Тоді ж депутати облради голосують за схвалення перспективного плану. А потім його подають до Кабінету Міністрів України. Він переглядає перспективний план на спроможність громад, і тоді ж затверджує його. За словами радниці, в межах Закону «Про добровільне об’єднання громад», допоки принцип добровільності зберігся. Але в 2020 році він закінчиться, і ті громади, які не об’єдналися добровільно, об’єднають примусово згідно перспективного плану, адже в 2020 році вибори мають відбутися на новій адміністративно-територіальній основі. Відповідно до останнього перспективного плану, у Волинській області 73 об’єднані територіальні громади, які схвалив Кабмін. А Волинська обласна рада схвалила перспективний план з 75 громадами. Тобто, дві громади, Мар’янівську (Горохівський район) та Війницьку (Локачинський район) Кабінет Міністрів не затвердив у лютому 2019 року. Газета слідкуватиме за розвитком ситуації та інформуватиме своїх читачів.
Олександр ХОМІЧ.

Коли верстався номер
Верховна Рада прийняла у першому читанні (за основу) урядовий законопроект №2189 про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей), повідомляє «Волинь.UA». Ним пропонується змінити процедуру затвердження перспективних планів, зокрема, усунути від цього процесу обласні ради. Такі повноваження матиме тільки Кабмін. За проголосували 283 нардепи за засіданні у вівторок, 12 листопада. Нардепи також проголосували за те, щоб у скорочений термін підготувати законопроект до другого читання. Зокрема, народні депутати з Волині проголосували за цей проект документу так: Ігор Гузь («За майбутнє»), В’ячеслав Рубльов і Валерій Стернійчук (обидва — партія «Слуга народу») — за; Степан Івахів, Ігор Палиця, Ірина Констанкевич (усі — «За майбутнє») — утрималися.