Історію селищу повертають земляки
Кладовищенську церкву Казанської Божої Матері в смт Головне побудували за кошти парафіян в середині хіх століття. у 1882 році вона була піднята і поставлена на кам’яний фундамент, покрита бляхою й пофарбована, як внутрішньо, так і зовні на кошти настоятеля Іродіана Коровицького. в підземеллях церкви знаходилася усипальня.
Чимало випробувань на долю цією релігійної споруди випало у минулому столітті. За часів воєнного лихоліття та комуністичного режиму будівля зазнала значної руйнації, а наприкінці 1940-х років була закрита. «На сьогодні від неї залишилися тільки руїни», — читаємо в історії селища Головне. Та історія, як відомо, має здатність відтворюватися. І основними сподвижниками цього процесу є люди. Саме вони впродовж декількох десятиліть намагалися відродити давню духовну споруду. А з десяток років тому активно доєднався до цієї справи депутат Волинської обласної ради, уродженець селища Головне Вячеслав Богдан. Справа зрушила із місця, були зібрані креслення, виготовлений відповідний проект, погоджені всі необхідні для будівництва документи. І хоча активної фази будівництва довелося чекати ще деякий час, проте сьогодні місцеві жителі можуть викреслити з історії селища слова про руїну на місці колишньої кладовищенської церкви. Нині вона не тільки повністю відбудована, а й отримала більш сучасний стиль та вигляд. До її облаштування доєднуються й інші земляки, як от директор ТОВ «Волинська ягідка» Сергій Маїло. Минулої суботи вони разом із Вячеславом Богданом та іншими колегами провели благоустрій та прибирання території біля церкви. І хоча попереду ще чимало роботи по внутрішньому облаштуванні культової споруди, місцеві жителі сподіваються, що вже незадовго православний храм відкриє свої двері вірянам. Запевнив у цьому кореспондентів нашого видання й головний сподвижник будівництва церкви Вячеслав Богдан, повідомивши, що це має відбутися вже у наступному році. Разом з тим нам вдалося поспілкуватися із депутатом обласної ради на інші теми, які турбують наших земляків.
Наше спілкування з Вячеславом Петровичем ми розпочали біля нещодавно зведеної його стараннями кладовищанської церкви Казанської Божої Матері в селищі Головне, а тому так сталося (чи з волі Господньої, чи то просто збіг обставин), що в основному говорили на теми будівництва та ремонтів. Навіть процес реформування обговорювали в цій площині. В першу чергу це стосувалося сьогодення та майбутнього Головненської об’єднаної територіальної громади.
Добре відомо, що будь-яке будівництво починається із фундаменту. І чим він міцніший, тим надійнішою буде споруда. «держава в цьому не виняток», — переконаний депутат волинської обласної ради Вячеслав Богдан
— Про необхідність процесу децентралізації в Україні розмови велися давно і лише після прийняття відповідного Закону почали діяти. Спочатку були складені так звані перспективні плани, до розробки яких залучалися не тільки місцеві чиновники, а й фахівці з різних галузей та депутати облради. Всі рішення затверджувалися саме обласними радами. Згодом приступили до добровільного об’єднання, причому, Волинь тут була чи не найактивнішою. Створили громади, які навіть не значилися в перспективних планах, як от Вишнівська. Тим не менше сьогодні вони довели свою ефективність і продовжують розвиватися. Головненська ОТГ — не виняток. Так маленька за розміром, з не найбільшим бюджетом, але вона самодостатня. Сюди мала йти Куснищанська сільрада, однак, жителі вирішили об’єднатися з Любомлем – це їхнє право. Зовсім інше питання Згорани, які взагалі не могли прийняти жодного рішення. Вони хотіли до Любомля, потім до Рівного чи Шацька. Обговорювалося об’єднання зі Світязем чи створення своєї власної ОТГ. Врешті змирилися із обов’язковим варіантом – об’єднання з Головненською ОТГ, згідно перспективного плану, затвердженого Волинською обласною радою та Кабінетом Міністрів України. Почалися розмови про те, що центр громади повинен бути саме в Згоранах. Що ми маємо в підсумку? Зібралася купка людей і переробила весь перспективний план. Тепер Згорани мають доєднатися до Шацька, а Головненська ОТГ ліквідовується. Це неправильно, це суперечить всім принципам демократії, це повернення в «совок», в колишні авторитарні часи. І справа тут зовсім не в Згоранах, хоча й це не менш важливо, оскільки багатьом «ходакам» розв’язали руки і вони почали заново свою пісню: «Бачите, ми нічого не можемо зробити, мусимо об’єднуватися з Шацьком, так говорить законодавство…», а в іншому – ніхто не хоче слухати думки людей, ігноруються їхні інтереси і права. На засідання так званої робочої групи не запросили жодного голови ОТГ Любомльщини, мова про території яких велася. Не хочеться проводити аналогій, але це неправильно, це шлях в нікуди. Хоча сьогодні згадане рішення опротестоване, відповідні звернення направлені в Кабмін та інші інституції, я все одно буду підіймати питання на черговій сесії Волиньради. Ніхто не може приймати рішення, не враховуючи думки людей, адже вони основа того фундаменту, на якому будується наша держава. Це моя позиція і позиція багатьох моїх колег, — підсумував Вячеслав Богдан. — Все ж таки, якщо говорити про Головненську ОТГ, багато хто не вірить у ефективність її існування Ви думаєте, ваша позиція щось в цьому плані змінить? — Це не моя позиція. Я наголошую — це позиція жителів громади і з нею потрібно рахуватися! А мої виборці доручили мені доносити їх думку до всіх інституцій та високопосадовців. Я це роблю і буду робити. Можливо, хтось думає, що ліквідувавши Головненську ОТГ, приєднавши її до Любомля, одразу все зміниться на краще. Абсолютно ні. В цьому переконують реалії. Вишнів і Рівне розвиваються за рахунок акцизу, а забрати цей вид доходу, що з ними буде? В Любомлі основна бюджетонаповнююча стаття – ПДФО. І вони ним неохоче діляться із сільськими жителями. В Головні так само, але кошти розподіляються на всі населені пункти. Разом із тим залучаються інвестори, селищна рада вишукує нові шляхи наповнення бюджету. Тривають будівельні роботи на зведенні нової триповерхової сучасної школи, розпочинається будівництво амбулаторії, ремонт доріг, розроблений проект каналізування селища і ще багато чого. Чи буде цим займатися Любомльська міська рада в разі приєднання до них Головненської ОТГ? Однозначно ні! Це продовжуватиме робити очільник Головненської громади, тільки тепер в статусі старости, а гроші надходитимуть в міськраду. Кому це потрібно? Скажу більше: цього не хочуть навіть любомльчани.
Тому різного роду політикам радив би перестати грати у свої ігри, а зайнятися реальними справами, тими, яких давно чекають від них виборці. — Щодо реальних депутатських справ. Чого очікують від Вас ваші виборці та чи вдається це реалізовувати? — Якихось гучних обіцянок я не озвучував. Завжди стараюся бути послідовним, тому пріоритетними для мене є вимоги жителів громади та їх інтереси. Намагаюся цьому приділяти належну увагу. Дещо вдається вирішувати в області, а з окремими справами звертатися й у столичні кабінети. Зараз розпочинається процес формування бюджетів, тому працюємо разом із головами ОТГ над максимальним врахуванням їх інтересів. Це, перш за все, медицина та освіта. І якщо освітянська галузь на сьогодні розвивається стабільно – то в медичній ще багато роботи. В першу чергу заробітні плати персоналу та створення належних умов. Медичні послуги повинні бути максимально наближеними до людей. Для цього й будуються такі амбулаторії, як у Головні. Своє завдання бачу в тому, щоб допомогти громаді з будівництвом і забезпечити його відповідними коштами. Окрема тема – соціальна інфраструктура та ремонт доріг. На жаль, в цьому питанні й мені не вдалося багато чого досягти. З низки різних причин не змогли зрушити з місця питання ремонту автодороги Куснища-Головне-Заболоття-Любохини, але я й надалі буду добиватися цього. Добре, що в переліку ремонтних робіт її залишили, думаю, що спільними зусиллями нам вдасться «вмовити» автодор і відшукати необхідні кошти.
Разом із тим ведемо переговори із залученням декількох потужних інвесторів на землі Головненської громади, які б працювали під державні програми. Поряд із іншими необхідні й відповідні рішення обласних структур, а це, я впевнений, питання часу. Адже мова йде з-поміж іншого про створення нових робочих місць та наповнення місцевого бюджету. Звідси і розвиток територій, і зарплати вчителям з медиками. На завершення хотів би побажати своїм землякам, головам ОТГ, депутатам більше впевненості у відстоювання інтересів громади, адже саме з вас, а не з київських кабінетів, починається процес державотворення.
Сергій Боярчук