На Любомльщині назвали імена переможців конкурсу “Людина року”

Позаду 2019 рік. Він став історією з усіма подіями, які його супроводжували. Багатий він був на гарні справи і для Любомльщини, які творили наші земляки. Зрештоюю, кожен з краян вносив частинку своєї праці. Хтось більшу, хтось — трішки меншу. Щоб гідно оцінити внесок відомих в краї людей та вкотре звернути увагу жителів на високі професійні та громадські досягнення наших земляків, їхні добрі справи та починання, редакція «Нашого життя» Започаткувала шість років тому рейтинговий конкурс «Людина року Любомльщини».  Нині проводимо його вже всьоме. За підсумками 2019 року у номінаціях «Громадський діяч», «Творча особистість» та «Спортсмен року» стали відповідно Андрій Мохнюк, Юлія Хвас і Віталій Якимлюк. Нижче — коротенько про кожного номінанта.

ТРЕБА ВМІТИ ЗАЦІКАВИТИ ІНВЕСТОРА

Поле діяльності громадських організацій доволі широке й багатогранне, але їх діяльність в основному спрямовується на конкретні цілі. Напевне, в цьому й закладено успіх загальної справи, яка об’єднує багатьох однодумців та певну спільноту.
Якщо говорити про нинішнього номінанта, то його ім’я давно відоме спортивній громадськості нашого краю. А головними здобутками стали не тільки розвиток багатьох видів спорту та відповідної інфраструктури, а й, що не менш важливо, підтримка молодих обдарованих талантів. Причому, вона не обмежується галуззю спорту, а поширюється й на інші напрямки діяльності талановитої молоді. Тому, будучи людиною не досить публічною і сказати, по-правді, доволі скромною, про діяльність президента футбольного клубу «Рубіж» Андрія Мохнюка можна говорити в контексті тих подій, які відбувалися на Любомльщині протягом минулого року. До багатьох із них він має безпосереднє відношення, але не воліє це афішувати. Свою громадську діяльність Андрій Андрійович почав ще раніше і найбільшим його проектом, який вдалося втілити разом із однодумцями, стало будівництво сучасного спорткомплексу в Любомлі. Цьогоріч роботи по його благоустрою продовжилися стараннями президента ФК «Рубіж»: змонтоване освітлення, відремонтовані роздягальні, встановлені санвузли тощо. Там же розпочалося облаштування відпочинкової зони поблизу «басейну». Водойму в ході робіт, до речі, також прочистили. Поруч заплановано зведення ще одного комплексу спортивних майданчиків, на які готується проектна документація. Вміння зацікавити інвестора, переконати його корисністю пропонованих проектів відрізняє Андрія Мохнюка від інших. Напевне це й штовхає його рухатися вперед, шукаючи нові ідеї для реалізації в нашому краї. Корисним виявився в цьому напрямку досвід декількох міжнародних конференцій, учасником яких довелося бути Андрію Андрійовичу, представляючи на них Любомльщину. А буквально наприкінці минулого року з сусідньої країни надійшла звістка про початок реалізації тристороннього проекту ініційованого з нашої сторони Андрієм Мохнюком щодо співпраці між партнерськими містами. В його рамках, з-поміж іншого, очікуються й зустрічі між представниками бізнес-структур Польщі, Білорусі та України. А, отже, це знову дає нам шанс залучити нових інвесторів для реалізації спільних проекті.

«ЗАНУРЮ ВІРШІВ ГОЛОСИ В ОЗОН ЛЮБОВІ…»

…де душу вкутує в ліси  дідусь Любомль.
Хоч юність з віями дощу зника ліхтарно,
на вухо липам прошепчу, що все — не марно…»

Це освідчується в любові рідному місту, де народилась і мешкає Юлія Хвас — поетеса, член Спілки письменників України з 2014 року. Тут вона закінчила Любомльську школу №1 (нині районна гімназія) зі срібною медаллю, затим здобула освіту філолога у ВДУ, водночас у ті роки була літстудійкою обласної організації творчої молоді «Лесин кадуб», якою керував відомий український письменник Йосип Струцюк. Після закінчення вузу Юлія Хвас 13 років була науковим працівником районного краєзнавчого музею, нині вчителює у міській школі №3, за сумісництвом  дев’ять років веде секцію «літературна творчість» Любомльської філії ВО МАН, є редактором і упорядником  літературно-мистецького альманаху «Променади Любомля». Також Юлія — турботлива і любляча мама 11-річного сина Станіслава.
Писати вірші і прозу майбутня письменниця почала з раннього дитинства, перші публікації були у райгазеті «Наше життя», пізніше — перемоги  у обласних і Всеукраїнських літературних конкурсах, друкувалася у періодичних виданнях «Літературна Україна», «Київська Русь», «Дзвін», «Дніпро», колективних збірниках «13 х 13», «Мережані коралі». Перша поетична збірка молодої авторки «Поділюся кольором із квітами» вийшла у 2007 році, фінансована як переможцю обласного  поетичного конкурсу «Неповторність». Була учасницею Всеукраїнської наради молодих літераторів у місті Ворзель 2013 року. У 2015-му видана друга книжка — «Рукостискання речень», а в грудні 2019-го побачила світ третя збірка віршів «Вікна горища», надрукована у обласному видавництві «Твердиня» за фінансової підтримки Експертної ради з питань видавничої справи Волинської ОДА. Восени минулого року обласна організація НСПУ видала антологію літератури письменників Волині «Під Лесиним небом», куди також увійшла добірка поезій Юлії Хвас. Нині готуються також до друку в одному з обласних видавництв дві фантастичні казки молодої письменниці з барвистими ілюстраціями для дітей молодшого шкільного віку. Також Юлія працює в галузі наукових краєзнавчих досліджень, є активним громадським кореспондентом нашого районного видання. Бажаємо нашій щирій натхненній українським словом письменниці Юлії Хвас, яка обрала «Любомль звати своїм Домом», Здоров’я і Щастя, щоб мріялось і усі мрії здійснювались!

ДЛЯ СПОРТУ І ЗАРАДИ СПОРТУ

Не секрет, що розвиток фізичної культури і спорту на тій чи іншій території значною мірою залежить не тільки від того, яку увагу приділяє цій галузі влада, а й від активних та ініціативних людей, котрі небайдужі до питань підтримки здорового способу життя і готові жертвувати для цього свій вільний час і ресурси, організовуючи різного роду змагання та беручи в них участь.

Житель нашого міста Віталій Якимлюк відомий широкому загалу як успішний підприємець та керівник ТОВ «АгроДвір», а ще — як палкий прихильник спорту та активний учасник різноманітних змагань. Каже, робить це не задля слави, заняття спортом для нього — додаткова можливість  виховувати моральний дух, силу волі, витримку. Свого часу активно займався гирями, нині, каже,  любить поганяти м’яча. «Великих здобутків не маю, втім, це й не головне, адже займаюся задля свого задоволення», — зізнається Віталій Іванович. У тому, що герой цієї публікації любить футбол, ми неодноразово переконувалися, коли проводили турніри на призи нашої газети, і він був активним учасником цих заходів та помічником у їх організації. Втім, допомагав не тільки нам. Віталій Якимлюк не тільки бере участь у змаганнях з волейболу, футболу, хокею, а й сам організовує поїздки на футбольні турніри серед ветеранів спорту у Польщу, Білорусь. В цьому році неподалік свого підприємства «АгроДвір» облаштував поле для міні-футболу, на якому навіть проводили міжнародний турнір з нагоди ювілею фірми. Відтак, у місті з’явився ще один невеличкий об’єкт спортивної інфраструктури. А минулої осені він зумів організувати команду, однойменну  зі своїм підприємством, яка потужно виступила на осінньому чемпіонаті міської ОТГ з міні-футболу, виборовши перше місце, а нині бере участь у чемпіонаті району з футзалу. Займається він і благодійною діяльністю: регулярно допомагає міській школі №2, де свого часу працював вчителем фізичного виховання, окремим сільським навчальним закладам. Тож нинішньої номінації «Спортсмен року» удостоюється саме Віталій Якимлюк. Вітаємо і бажаємо нових здобутків!