Тепер заклад медичної реабілітації
Процес реформування, який зараз триває в нашій державі, чітко визначив методики для подальшої діяльності закладів освітянського та медичного профілю. Разом із тим окремого підходу потребують установи, які поєднують ці напрямки роботи, а також несуть із собою певну соціальну функцію. Одним із таких на території нашого району залишається санаторій «Згорани». Він має статус обласного, отож фінансується із відповідного бюджету. Останнім часом в області тривають розмови щодо доцільності його подальшого функціонування, оскільки фінансування на це не передбачається, або ж воно зовсім мінімальне. Отож, спеціалісти вивчають всі можливості збереження подібних закладів. Про своє бачення вирішення проблеми розповів у розмові з кореспондентом нашого видання директор установи Олександр Сень.
— Зараз, наразі, маємо тимчасовий кошторис, розрахований по 1/12 на І квартал, оскільки бюджет області ще не затверджений сесією обласної ради. Тобто весь персонал отримує заробітну плату, а також решту видатків по минулорічних показниках. Як буде далі, депутати дійсно поки що не визначилися. Держава також якогось єдиного рішення з цього питання не має. Знаю, що незабаром повинно відбутися засідання профільного медичного комітету у Верховній Раді, де буде вирішуватися доля санаторіїв, в тому числі й дитячих. Наш заклад відноситься до комунальної власності обласної ради, за нею остаточне рішення. Чи має змогу фінансувати нас обласний бюджет, сказати однозначно важко. На даний час заробітна плата персоналу та окремі медикаменти фінансуються за рахунок медичної субвенції, решту видатків, а це харчування, компослуги, електроенергія, відрядні та окремі предмети і матеріали покриває область.
— З квітня стартує другий етап реформування галузі медицини. Це якось пов’язане із тими подіями, що відбуваються навколо очолюваного вами закладу.
— Однозначно так. Профіль, на якому спеціалізується санаторій «Згорани» в перелік Національної служби здоров’я не входить. Відтак, фінансуватися не буде. Тому потрібно визначатися, що нам далі робити. Змінювати профіль і отримувати гроші, як і всі медичні заклади від Національної служби здоров’я чи продовжувати працювати в цьому ж напрямку і чекати грошей від обласної ради. А сума на утримання не маленька. Тому ми готуємося до акредитації. Пройшли процес перетворення в статус некомерційного комунального підприємства. Вже отримали ліцензію, закупили відповідне комп’ютерне обладнання, програми. Визначилися із майбутньою спеціалізацією – це медична реабілітація захворювань нервової системи та опорно-рухового апарату. В разі успішної реєстрації це дозволить нам отримувати фінансування із держбюджету, тобто від Національної служби здоров’я України.
Задля цього розпочали ремонтні роботи. Зараз звільняємо площі, готуємо приміщення під зали для медичної та фізичної реабілітації, ерготерапії. Для цього потрібні три зали. Такі можливості в нас є . Навіть згодом, думаю, обладнаємо додаткові зали для інших цілей.
Вже майже готовий до робити центральний корпус. Він розрахований на 100 місць. Саме таку кількість пацієнтів будемо мати можливість прийняти на реабілітацію відповідно вимог НСЗУ.
Наступне найбільш болюче питання — кваліфіковані кадри. Потрібні лікарі-реабілітологи, фізичні-терапевти, ерготерапевти та їх помічники. З помічниками легше, адже вони можуть пройти відповідне навчання, курси і в подальшому працювати. Перекваліфікація лікарів передбачає більш тривалого часу. Але над цим вже працюємо.
В результаті сподіваємося успішно акредитуватися в Національній службі здоров’я та отримувати кошти звідти. Але це тільки частина тих грошей, які потрібні на повне утримання санаторію.
— А решту грошей де брати? Можливо самостійно заробляти чи це не передбачено в новій методиці?
— Якраз навпаки передбачено. Знову ж таки має бути відповідне рішення обласної ради, в якому чітко визначені всі критерії та інші моменти. Наприклад, ми не відмовляємося й від нинішньої спеціалізації, адже існує велика кількість дітей так званої п’ятої категорії, що мають ризик до захворювання на туберкульоз чи були в контакті із потенційними хворими, або ж з підвищеною чутливістю до туберкуліну. На це потрібно передбачати кошти в окремих бюджетах, або ж оплачувати власним коштом, що недешево. Адже в переліку послуг, що будуть фінансуватися НСЗУ, їх немає. Можливо, ними й доповнять нинішній перелік, але поки що про це нічого не відомо. Відомо, що відсоток таких дітей великий і вони потребують певного лікування, профілактики та реабілітації. Крім того, потребують лікування, профілактики та оздоровлення діти, які знаходяться на Д-обліку у сімейних лікарів із патологією органів дихання, тобто, пневмонії хронічні, бронхіти, бронхіальні астми, захворюваннями верхніх дихальних шляхів та ін. В нас є можливість їх оздоровлювати, адже маємо соляну шахту, кабінет ЛФК, кисневі пінки, аромтерапію, фізіотерапевтичний кабінет, масаж тощо.
— Разом із тим визначитися із оздоровленням дітей інших категорій має обласна рада, надавши вам можливості розглядати такі варіанти.
— Так. Адже в нас оздоровлювалися сироти, напівсироти, діти з сімей які опинилися в складних життєвих ситуаціях. Вони також цього потребують й надалі. Регулювати цей процес може як обласна влада, так і об’єднані територіальні громади. В співпраці із ними також зацікавлені і готові розглядати багато варіантів.
Але це вже мова йде про додаткові можливості нашого закладу. Ми не проти цього і завжди готові приймати дітей. Ще раз повторюю. Готуємо площі для цього. Адже ресурси є. Скажемо так: санаторій був розрахований на 240 місць, хоча готовий був прийняти і більше дітей, десь близько 300. В деякий час в нас і перебувало понад 250 дітей, але більше трьох сотень не було. Тому зараз найперше готовимо центральний корпус на 100 осіб. Він вже відремонтований на 60%. Думаю за два місяці буде готовий до прийому дітей повністю. Фасад приміщення утеплений, замінені всі вікна на енергозберігаючі, проводиться внутрішній ремонт, відремонтована покрівля, але в подальшому її все ж краще було б замінити. Це все, що стосується напрямку медичної реабілітації та акредитації в Національній службі здоров’я. В разі успішного впровадження цього напрямку нашої діяльності переходимо до наступного етапу – підготовки ще двох корпусів. Вони розраховані на меншу кількість пацієнтів, але не потребують аж занадто капітальних фінансових вкладень. Свого часу якісь ремонтні роботи тут проводилися раніше. І на завершальному етапі ще два корпуси, що дасть можливість приймати в сумарному трохи більше двохсот осіб. Причому, слід відзначити, що мова йде про створення пристойних сучасних умов проживання, побуту та медичного обслуговування. Можливо, в деякому плані заради якості жертвуємо кількістю.
— Зменшення кількісних показників тягне за собою і скорочення персоналу. Який маєте на сьогодні штат і на що розраховуєте в майбутньому?
— Зараз у нашому закладі працює 120 працівників. Вісім років тому працювало більше 220. Скорочення проходило кожного року і на теперішній час склало більше ста чоловік. Далі оптимізуватися нема куди, бо окрім медиків необхідно мати й штат обслуговуючого персоналу, адже територія санаторію значна. Всі системи в нас автономні: водопостачання, каналізування, електроенергія від окремого трансформатора і т.д. Їх також, зрозуміло, потрібно комусь обслуговувати. А додайте сюди, кухню, пральню, сестринські пости, які повинні відповідати нормам. Причому, працюють вони, так би мовити, вахтовим методом, позмінно.
— Окреме питання школа. Сьогодні урядовці говорять про недоцільність її використання при санаторіях. Громадськість зовсім іншої думки. Закриття навчального закладу потягне за собою також скорочення працівників.
— На мою думку, нехай би вона залишалася. Але вирішуватимуть у Києві. Ось зараз, для прикладу, в нас оздоровлюється більше тридцяти дітей. Для них організований повноцінний навчальний процес. Його забезпечують десять педагогів. Працюють гуртки на вибір учнів, проводяться заняття з фізкультури в спортивному залі. Навіщо дітей позбавляти цього.
Разом з тим ми пристосовуємся й до потреб громади. В разі закриття школи розглядаються варіанти пристосування її потужностей для місцевого навчального закладу. Скажімо, переведення сюди початкових класів чи дитячого садочка.
Спілкувався Сергій БОЯРЧУК.