Палять і не думають про наслідки

У той час, як суспільство з острахом спостерігає за поширенням коронавірусної інфекції і намагається вберегтися від неї, у рятувальників з’явився додатковий клопіт — палії трави. З року в рік на сторінках ЗМІ лунають заклики не палити залишків сухої рослинності, втім, нашим людям усе це як горохом об стіну — щойно потепліє, і у різних куточках краю палає. Випалені площі і безвідповідальність громадян просто вражають: з початку року на території району згоріло вже 10 гектарів сухої трави.

Ось кілька свіжих прикладів. Минулої середи горіла посуш і чагарники на площі близько трьох гектарів поблизу Любомля. Наступного дня така ж пожежа, щоправда, менших масштабів, сталася неподалік Скиб. Ввечері того ж дня невідомі покидьки (даруйте, але інакше не назвеш) підпалили очерет на Ягодинському озері, де нещодавно активісти районної організації УТМР робили штучні гнізда для птахів.

А у центрі села Старовойтове буквально за 50 метрів від будинків та пожежної частини (!) місцеві жителі разом з дітьми спалювали суху траву. Також, зі слів очевидців, біля мосту через залізничну колію за кілька кілометрів до «Ягодина» 20 березня ввечері з обох боків суху траву підпалювали самі далекобійники. Подібні вогняні «шоу» були і поблизу інших сіл.

— Відверто кажучи, такі «ігри» наших людей з вогнем дивують і засмучують водночас, — каже головний інспектор райвідділу УДСНС Микола Лябук. — Вже ж не один раз були випадки, коли через паліїв сухої трави ставалися пожежі господарських і житлових споруд. Не забуваймо і про шкоду довкіллю, зокрема, фауні. Ще один момент: пожежі посуші і чагарників — це розпорошення сил рятувального підрозділу, що теж може призвести до фатальних наслідків. Наприклад, рятувальники гасять великі площі трави в одному куточку району, а в цей час на іншому його кінці, не дай Боже, спалахує чиєсь житло. Де гарантія, що вони встигнуть на приборкання ще й цієї пожежі?

Тим часом, правоохоронці нагадують, що самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. Так, за ст. 77-1 КУпАП (випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю) передбачено штраф від 170 до 340 гривень — громадянам, від 850 до 1190 гривень — посадовим особам. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 гривень, на посадових осіб – від 1190 до 1700 гривень. А за нанесення особливо великих збитків — передбачена кримінальна відповідальність.

Відповідно до статті 245 (знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу) ККУ, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом — караються штрафом до 8,5 тисяч гривень або обмеженням волі на термін від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. У випадку, якщо внаслідок цього злочину загинули люди або відбулася масова загибель тварин, або наступили інші тяжкі наслідки, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

— Закликаю громадян, які є або були свідками вчинення таких правопорушень, телефонувати за номером «102», — каже начальник Любомльського відділу поліції Анатолій Близнюк. — Анонімність гарантуємо.

Підсумовуючи, зазначимо, що в народі давно побутує думка: було б непогано дозволити поліції стріляти по паліях добрячою порцією солі. Ну або вліпити добряче по м’якому місцю гумовим «демократизатором».

Микола СЕРГІЄНКО.