Чи легко дістаються гроші заробітчанам?
Центральне статистичне управління Польщі повідомило, що в минулому році українці загалом витратили на польських теренах 2,14 млрд. доларів (у 2018 році ця сума склала 1,05 млрд.). Протягом січня-жовтня 2019-го наші співвітчизники перерахували додому в Україну 9,8 млрд. доларів.
Про що свідчать ці цифри? Про те, що у сусідній країні дедалі більше осідає наших громадян. Зароблені гроші вони витрачають на харчі, побутові речі, житло. Що лишається — надсилають своїм родинам. Але і тут вартість життя щороку зростає. Ціни практично на все лізуть вгору і вгору. У цьому році, наприклад, на 30 відсотків подорожчала електроенергія. Якщо раніше у перерахунку на українську валюту кіловат-година вартувала 4,5 гривні, то сьогодні шість гривень з чимось.
Багато українців, і волинян в тому числі, своїм місцем проживання й праці обрали Польщу. Та ніхто не скаже вам точної цифри. Така статистика не ведеться. Мер Варшави (по польському — президент) Рафал Тшасковський в інтерв’ю україномовній газеті «Наше слово» сказав: «…ми не маємо точних даних щодо кількості українців у нашому місті, але користуючись приблизними даними — сто тисяч». Практично, наших можна зустріти у кожному воєводстві. І працюють чи не у всіх сферах, та найбільше у будівництві, на міському транспорті та у громадському харчуванні. Відповідно по-різному до них ставляться роботодавці. Зустрічаються нормальні, адекватні пани-господарі, та є і кривдники, пихаті вельможі, скупердяги й брехуни. Наші часто потрапляють у халепу, страждають ні за цапову душу. Мало того, що іноді бачать зверхнє ставлення до себе, приниження, та часто змушені слухати мову ненависті. Скажімо, зранку до вечора молодий українець не розгинає спини, заробляє копійчину, й періодично чує звертання: «Ей, ти бандерівцю!».
Типовою стала історія, що трапилася із 47-річним волинянином Леонідом Главацьким. У вересні минулого року він прибув до Любліна у пошуках праці водія. Знайшов в одній тамтешній транспортній кампанії. Підписав з нею трудову угоду й став далекобійником. Возив вантажі до Чехії, Москви, Нижнього Новгорода, Києва. За півтора місяця тричі побував у Португалії. Повертався на базу без штрафів, порушень Правил дорожнього руху не мав. Після останнього повернення з Португалії на фірмі подякували й сказали, що заробив 1080 євро. Та через день-два новина: фірма буцімто виписала йому 2100 євро штрафу.