Ще раз про паління посуші
Багато хто вже не пам’ятає такої посушливої весни і маловоддя, однак разом з цим виникає велике бажання у так званих «господарів» випалювати сухі минулорічні трави для того, щоб минулорічна суха трава не заважала рости молодій траві, краще було косити її на сіно. І якщо випалювання минулорічних трав в деякій мірі завдає шкоди рослинному світу, як стверджують науковці, знижується родючість ґрунтів, порушується їх структура, гинуть мікроорганізми на поверхні грунту.
«Шкода для людського організму і диких тварин очевидна. Адже з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з отруйних для людей речовини, що сприяє збільшенню кількості запальних захворювань органів дихання й очей, алергічних реакцій та захворювань серцево-судинної системи, — каже державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Володимир Саць. — Але найбільше випалювання минулорічних трав шкодить диким тваринам, тому що палять в переважній більшості, як показує практика, суху траву по болотах, берегах і заплавах річок, в понижених місцях, вкритих чагарниками, де ніхто нічого не косить і не сіє, а у вогні гине все живе, в тому числі тварини, які намагались вивести потомство. Необережне поводження з вогнем може призвести до великомасштабних пожеж, адже швидкість поширення вогню у суху та вітряну погоду надзвичайно висока».
Фахівець також додає, що неконтрольоване випалювання сухої трави часто є причиною лісових та торф’яних пожеж, загоряння житлових будинків та господарських споруд, травмування і навіть загибелі самих паліїв.
Свіжих прикладів з цього приводу, на жаль, не бракує, адже кінець минулого тижня виявився досить «вогняним». Двічі рятувальникам доводилося вирушати на пожежу посуші у район села Римачі. Причому, в одному випадку вогонь мало не дістався АЗС. На значних площах горіла у ці дні суха трава неподалік Милованя, Високого, Запілля, Куснищ, Столинських Смолярів, інших сіл. Упродовж двох днів вогнеборці, яким допомагали й місцеві люди, гасили пожежу торфу на площі 2,5 гектара поблизу села Крушинець. У Нудижах господиня підпалила сміття і залишила без нагляду, внаслідок чого вогонь по траві дістався дерев’яного хліва. Така ж споруда загорілася і у Згоранах, де власник надумав спалити суху траву.
Трагедією завершилося спалювання посуші для 75-річного жителя Черемошної Волі. Його труп виявили минулої п’ятниці ввечері у лісі неподалік села.
«Слідчо-оперативна група, яка виїхала на місце події встановила, що чоловік, який проживав сам у будинку, опівдні власною підводою поїхав до західної околиці села в урочище «Булавиха», де на ділянці, що межує із лісовим масивом, став палити суху траву, аби влітку без перешкод заготовити сіно для свого коня. Втім, вогонь почав поширюватися в невеличкий низок, порослий кущами чагарників та молодих беріз. Щоб пожежа не перекинулася далі на лісовий масив, чоловік гіллякою із дерева став збивати полум’я, однак через сильну задимленість та загазованість чадним газом впав на землю та залишився на місці пожежі, — повідомляють у Любомльському відділі поліції. — Ввечері, коли кінь самостійно повернувся додому без господаря, родичі, запідозривши біду, почали його шукати і виявили мертвим з обгорілим одягом на спині та штанах. На момент огляду місця події, пожежа була ліквідована, слідів, що могли свідчити про ознаки насильницької смерті не виявлено. Труп доставлено в патологоанатомічне відділення Любомльської лікарні. Відомості про подію внесені до ЄРДР за ч. 2 ст. 270 КК України. Триває досудове слідство».
Які ще аргументи потрібні паліям трави, аби вони врешті вгамувалися? Чи й далі бездумно палитимуть і наражатимуть на небезпеку оточуючих?
Василь БОРОВИЦЬКИЙ.
Коментар до теми
«Нагадаю, що самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. Так, за ст. 77-1 КУпАП (випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю) передбачено штраф від 170 до 340 гривень — громадянам, від 850 до 1190 гривень — посадовим особам. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 гривень, на посадових осіб – від 1190 до 1700 гривень. А за нанесення особливо великих збитків — передбачена кримінальна відповідальність, — каже головний інспектор райвідділу УДСНС Микола Лябук. — Відповідно до статті 245 ККУ, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом — караються штрафом до 8,5 тисяч гривень або обмеженням волі на термін від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. У випадку, якщо внаслідок цього злочину загинули люди або відбулася масова загибель тварин, або наступили інші тяжкі наслідки, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років».