Пам’ятати, щоб не повторити помилок
Понад тридцять років спливло вже від часу найстрашнішої техногенної катастрофи ХХ століття, аварії на Чорнобильській АЕС. Все далі в історію відходять дні, коли героїчними зусиллями народу, самовідданою і мужньою працею сотень тисяч тих, хто брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії, вдалося приборкати «розбурханий атом».
Тоді з території навколо станції в радіусі 30 кілометрів було терміново евакуйовано понад 100 тисяч жителів. В зону відчуження для проведення робіт на аварійному блоці і довкола нього, направлялися тисячі фахівців, це, насамперед, пожежники, військові, міліціонери, будівельники та ін. Люди працювали в небезпечній зоні позмінно, ті, хто набирав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце прибували інші. Близько 240 тисяч людей брали участь у гасінні пожеж та розчищенні від радіоактивних матеріалів, тож отримали великі дози радіації.
Щоб запобігти подальшим викидам радіації, до кінця 1988 року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним саркофагом. Його будували тисячі добровольців і мобілізованих солдатів, яких пізніше стали називати ліквідаторами. Загальна їх кількість за всі роки становить майже 600 тисяч осіб. Серед них і близько 400 мешканців нашого району.
Час безповоротно стирає з пам’яті ці події і люди, особливо молоде покоління, за потоком новин, нових трагедій та інших подій поволі забувають про цю катастрофу і згадується вона на державному рівні все частіше хіба в роковини аварії. Хоча подвиг скромних героїв тих днів, які врятували людство від страшної трагедії, від цього не тьмяніє. Вони йшли на це не думаючи про нагороди, відзнаки та пільги. І щоб не повторити помилок події 34-літньої давності, нам слід пам’ятати про неї, робити висновки, турбуватися та допомагати людям, які втратили своє здоров’я, захищаючи світ від «розбурханого атому».
