Півжиття пройшло в медицині
Про Олександра Згоранця, як медика, завідуючого відділенням інтенсивної терапії Любомльської ЦРЛ, спортсмена, депутата, громадського діяча та активіста ми писали неодноразово. Сьогодні з’явився ще один гарний привід згадати шановного Олександра Георгійовича, адже декілька днів тому він відсвяткував золотий ювілей.
50-річчя від дня народження співпало з не менш значущою датою – 25 років професійної діяльності, проведених у Любомльській районній лікарні. З цим і вітали Олександра Згоранця колеги, друзі, знайомі та рідні. Не залишився осторонь такої події депутат Волинської облради Вячеслав Богдан. Саме йому випала честь привітати свого земляка та вручити відзнаки обласної ради – Почесну грамоту та наручний годинник. А на додачу чимало гарних побажань від себе особисто та керівництва області.
Скористалися нагодою поспілкуватися із ювіляром також кореспонденти «Нашого життя».
— Нічого екстраординарного зі своєї біографії виділити не беруся. Все, як і у всіх. Навчання в школі, потім медуніверситет, інтернатура і праця, до якої приступив із великим задоволенням та нетерпінням, оскільки стати лікарем було моєю мрією з дитинства. Починати розбудовувати відділення інтенсивної терапії в Любомлі було досить важко. І тоді в середині 90-тих про нинішню апаратуру можна було тільки мріяти. Тому, можна сказати, тільки зараз починають збуватися мрії більш як двадцятирічної давнини. Особливо це стало помітно після переходу в нове приміщення лікарні. Тоді наша матеріальна база значно змінилася в кращу сторону. З’явилася нова сучасна апаратура, обладнання та найнеобхідніші матеріали. Здається, елементарні речі: монітори пацієнтів, станція спостереження, спеціалізовані ліжка, діагностичні прилади, без яких не обходиться жодне подібне відділення значно покращили роботу медперсоналу. В нинішній ситуації пандемії вчергове звернули увагу на оснащення лікарень, і в першу чергу реанімаційних відділень. Окрім апарату ШВЛ, отримали кисневі концентратори на кожного пацієнта, очікуємо на нові сучасні ліжка та багато чого іншого.
— Ця професійна сторінка Вашого життя більш відома, але, крім цього, кожна людина має родинні цінності, захоплення…
— Тут також все, як і у всіх. Окрім улюбленої роботи, до якої прагнув з дитинства, в юнацтві моделював основи своєї майбутньої сім’ї. Я дуже щасливий, що знайшов кохану Світлану – не тільки головного архітектора цієї моделі, а й свою другу половинку, люблячу дружину та турботливу матусю для наших дітей. Наше одруження – ще одна надто важлива віха в моєму житті. Тепер цього чекаємо від наших дітей. Це і буде таким собі подарунком, який надасть нового статусу в житті.
— А щодо захоплень, хобі?
— Їм також ніколи не зраджував. З дитинства любив ходити по гриби. І навіть, коли прийдеш із порожнім кошиком додому, хоча таке траплялося рідко, все одно радієш моментами усамітнення із лісом. Зовсім інша справа футбол. Тут живеш емоціями, завжди налаштовуєшся на кращий результат, перемогу. Проте, трапляється різне, але я ніколи не був прихильником перемоги за будь-яку ціну. Тому мені завжди подобалася зважена, обдумана гра, на кшталт німецького футболу. І коли з друзями робимо якісь прогнози на черговий чемпіонат світу чи Європи, здебільшого мої фаворити – німці.
— Щодо майбутнього. Чим сьогодні переймається Олександр Згоранець? Чи переосмислюєте якісь цінності? Які плани ставите перед собою?
— Абсолютно не жалкую пройденого шляху. Якби випала така нагода – пройшов би його знову. Зрозуміло, були якісь помилки, адже не помиляється той, хто нічого не робить. Переймаюся медициною, тим і живу. Жалкую, що неодноразово, будучи депутатом, не вдалося реалізувати багато задуманого в життя громади та країни вцілому. Але розумію, що самому щось змінити надто важко, а старань моїх однодумців не завжди вистачало.
Переосмислюючи життя, радію, що в медицину і в нашу установу приходять молоді спеціалісти. Тому все частіше намагаюся передати свій досвід саме їм. Разом із тим не забуваю про самовдосконалення, читаю багато літератури, в тому числі фахової. Тим самим, аналізуючи минуле і сьогодення, розумію, що саме зараз починають збуватися всі життєві плани, окреслені колись. Щось добавляти не хочеться, хай би так все йшло й надалі…
— Тож дозвольте і нам доєднатися до всіх побажань з нагоди Вашого ювілею – життєвого і професійного та побажати здійснення усього задуманого, а в першу чергу міцного здоров’я, родинного благополуччя та Божого благословення. Нехай ангел-охоронець завжди буде з Вами.
Сергій БОЯРЧУК.
