Воздвиження Хреста Господнього
Це свято Православна церква відзначає сьогодні, 27 вересня. Основою для дня Воздвиження Хреста Господнього став переказ пізніх літ. Згідно із цим переказом, в 326 році н.е. біля підніжжя гори Голгофи, на якій розп’яли Ісуса, був знайдений той самий Голгофський хрест.
У народі говорили: «На Воздвиження тепло зрушиться, а холод насунеться. На Воздвиження осінь до зими швидше рухається». І дійсно, до цього часу наступала справжня осінь: сонце світить, але вже не зігріває своїм теплом, дме холодний, поривчастий вітер, птахи відлітають у теплі краї, а люди дістають теплі речі. У цей день відбувається третя зустріч осені і добігає кінця бабине літо.
За народним переказами, 27 вересня відбувається битва між добром і злом, одна на іншу дві сили піднімаються. За допомогою Святого Хреста Господнього, який підіймається з земних надр, перемогу здобуває добро. Оскільки Хрест — символ страждань, то день Воздвиження Хреста Господнього в народі вважався пісним. З давніх-давен в це церковне свято відбувалися хресні ходи навколо селищ. Служили молебень, з іконами обходили поля, молячись про майбутній урожай. Ще молилися про хворих. Вірили, що якщо з вірою помолитися, то Животворящий Хрест і зі смертного ложа підніме.
За старих часів, щоб захистити від бід своє житло, худобу і зібраний урожай, на дверних одвірках і на комірних воротах випалювали хрести. Існувало повір’я, що на свято Воздвиження не можна починати ніяких важливих і значних справ, тому що все розпочате в цей день або буде марним і безуспішним, або скінчитися повним провалом. За спостереженнями наших предків, на це свято плазуни повзуть в теплі місця. З цієї причини люди на весь день ретельно замикали ворота, хвіртки і двері, щоб змії не заповзли у двір. З цієї ж причини на Воздвиження в ліс намагалися не ходити. Неодружені чоловіки приглядали собі наречених.