Володимир Лис: «Вважаю, не сфальшував жодним рядком і жодним словом…»
Немає поблизу села Згорани того прадідівського хутора, прибраного царицею Природою у зелене буяння, про який чи не завжди при зустрічах так щемно любить згадувати наш земляк, давно визнаний і ушанований різними літературними відзнаками журналіст і письменник, член Спілки письменників України та Асоціації українських письменників Володимир Лис.
Там він народився у селянській сім’ї 26 жовтня 1950 року. Згодом батьки перебралися у Згорани, закінчив середню школу, затим служба в армії. Його перші кроки у журналістику були у Любомльській районці, яка тоді називалась «Радянське життя». Далі: робота у багатотиражній і молодіжній газетах Волині, Хмельниччини, Херсонщини, Рівненщини, Рівненському облмуздрамтеатрі. Одночасно закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Опісля серце покликало на рідну Волинь, оселився з сім’єю у Луцьку, десятки років працював у редакції газети «Радянська Волинь» (нині «Волинь»). До художнього слова, його глибинної краси і сили прихилився душею ще зі шкільних літ. І любов ця на все життя палко взаємна і рясно плідна…
Детальніше про нашого славетного земляка, який цими днями відзначив 70-річний ювілей, читайте у сьогоднішньому номері «Нашого життя».