Волинські ягідні підприємства отримали мільйони з держбюджету
Волинські агропідприємства отримали понад 22 мільйони гривень з держбюджету. Йдеться про дотації за програмою підтримки розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства. До переліку щасливчиків потрапили фірми, які фігурують в кримінальній справі про шахрайство з фінансами і зловживання владою.
Детальніше про те, кого і як дотує держава, аналізував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
За підсумками 2020-го, Волинь стала третьою в державі областю за сумою підтримки аграріїв, які вирощують фрукти, ягоди та горіхи. 22 мільйони 286 тисяч гривень компенсації за придбані саджанці і встановлення систем краплинного зрошення розподілили між 13-а підприємствами. У попередні роки суми були значно скромнішими. У 2018-ому область отримала 12 мільйонів 421 тисячу гривень, а в 2019-ому – всього 2 мільйони 633 тисячі гривень.
Серед тих, кого у 2020-ому підтримала держава, – підприємства, які фігурують в кримінальному провадженні, пов’язаному з несанкціонованим забором ґрунтових і підземних вод в Шацькому районі. Після публікації розслідування «Сили правди» «Волинська ягідка» побудувала велетенські ставки без дозволів» 3 січня 2020-го слідчі Головного управління Національної поліції у Волинській області відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст. 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем». Підприємство використовувало воду з басейну річки Прип’ять, не пройшовши процедуру оцінки впливу на довкілля і не отримавши на це необхідних дозволів. За версією слідства, нелегальне водокористування могло вплинути на обміління Світязя. Те, що агробізнес створив додаткове навантаження на водний баланс, не заперечують і науковці.
Окрім «Волинської ягідки» у провадженні почали фігурувати й інші суб’єкти господарювання. Зокрема, й отримувачі дотацій у 2020 році – компанії «Бугагро» і «Агрозаліс».
У червні 2020-го у Шацьку відбулося віче щодо проблем обміління Світязя. Конструктиву не вийшло. Аграрії привезли туди кілька десятків чоловіків спортивної статури та робітників підприємств. Вони кричали «Ганьба!» та подекуди кидали в організаторів яйцями. Активістів звинуватили у замовності акції, тиску на бізнес і на платників податків, які дають людям роботу.
Відтак «Сила правди» вирішила з’ясувати, який зиск має держава і місцева громада від агропідприємств. Згідно з даними Головного управління Державної податкової служби у Волинській області ТОВ «Волинська ягідка» за 2018, 2019 і перше півріччя 2020 року заплатила 0 податку на прибуток. Натомість підприємства-сусіди у 2020-ому, схоже, нарешті почали заробляти. ТОВ «Агрозаліс» за перше півріччя 2020-го сплатило 4,3 тисячі гривень податку на прибуток, ТОВ «Бугагро» – 1,2 тисячі гривень, ТОВ «Веллагро» – 700 гривень.
Загалом за 2018-й рік «Волинська ягідка» сплатила 222 тисячі 500 гривень усіх видів податків включно з орендною платою з юридичних осіб. У 2019-ому – 337 тисяч 600 гривень, а за півроку 2020-го – 226 тисяч 700 гривень.
Три підприємства-близнюки, якими керував на той час депутат Любомльської міської ради Роман Строцюк, «Агрозаліс», «Бугагро», «Веллагро» за 2018-й сплатили 152 тисячі 900 гривень, протягом 2019-го – 161 тисячу 100 гривень, а за половину 2020-го року – 133 тисячі 700 гривень всіх видів податків.
А тепер про те, скільки натомість отримали з казни ці аграрії. Отже, у 2018-ому «Волинська ягідка» отримала 3 мільйони 178 тисяч гривень дотації за програмою підтримки садівництва.
У 2019-му підприємству хоч і не пощастило з дотацією, проте держава відшкодувала ПДВ на суму понад 2 мільйони 445 тисяч гривень.
«Бугагро», «Веллагро» і «Агрозаліс» ні у 2018-ому, ні у 2019-ому заохочення від держави у вигляді повернення ПДВ ще не отримували. Дотацій теж.
Державні дотації волинським аграріям на підтримку садівництва та ягідництва у 2018-2020 роках:
А ось у 2020-ому всі чотири ягідні підприємства з-під села Положево Шацького району отримали неабияку підтримку від держави. «Волинській ягідці» нарахували 1 мільйон 177 тисяч гривень компенсації за встановлення системи краплинного зрошення, а також відшкодували 1 мільйон 538 тисяч гривень податку на додану вартість. Тобто, минулоріч підприємство отримало заохочення з казни на загальну суму понад 2 мільйони 700 тисяч гривень.
ТОВ «Бугагро» за підсумками 2020-го нарахували 1,5 мільйона гривень дотації і повернули понад 1 мільйон гривень податку на додану вартість. Тобто з бюджету підприємство отримало більше 2,5 мільйона гривень.
ТОВ «Веллагро» нарахували 5 мільйонів 613 тисяч гривень компенсації за саджанці і встановлення системи краплинного зрошення. Разом з тим «Силі правди» стало відомо, що Сектор Держводагенства у Волинській області анулював дозвіл на спеціальне водокористування для цього підприємства і підстав законно використовувати воду з підземних джерел для поливу лохини у фірми поки нема. «Веллагро» також заявило до відшкодування ПДВ на суму понад 2 мільйони гривень. Щоправда, ці кошти держава поки не повернула.
ТОВ «Агрозаліс» за підсумками 2020-го року нарахували компенсацій витрат на посадковий матеріал у майже 2 мільйони гривень. Окрім того, підприємству відшкодували понад 1,5 мільйона гривень податку на додану вартість. Це підприємство також наразі не має чинного дозволу на водокористування. Його теж анулювали.
Минулоріч податківці двічі складали протоколи на директора ТОВ «Агрозаліс» та ТОВ «Бугагро» Романа Строцюка за нібито завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, але Любомльський районний суд, в якому, до слова, директор підприємства є присяжним, двічі закрив провадження через те, що строки застосування відповідальності за порушення минули.
Таким чином, «Сила правди» з’ясувала, що за два з половиною роки згадані ягідні підприємства сплатили податків у десятки разів менше, ніж отримали коштів з бюджету. Наприклад, «Волинську ягідку» держава загалом підтримала на 8 мільйонів 323 тисячі гривень, а від підприємства у вигляді податкових надходжень одержала 787 тисяч гривень. ТОВ «Агрозаліс» – 3 мільйони 568 тисяч гривень компенсацій проти 172 тисяч гривень податків. ТОВ «Бугагро» – 2 мільйони 546 тисяч гривень проти 137 тисяч, що пішли в бюджет. ТОВ «Веллагро» – 5 мільйонів 613 тисяч гривень проти 138 тисяч гривень. До того ж окремі з цих фірм не платили за використану на полив лохини воду. Принаймні, до початку 2020-го.