Ситуація загострюється. Що відбувається між Сербією та Косово
Увечері 31 серпня 2022 року загострилася ситуація в Північному Косово. Місцеві серби перекрили дороги на знак протесту проти нових правил, а сербський президент Олександр Вучич заявив про нібито плани Приштини напасти на сербів.
РБК-Україна стежить за ситуацією на кордоні Косово і Сербії.
Росія звинуватила Євросоюз та США
Представник МЗС Росії Марія Захарова каже, що новий конфлікт Сербії та Косово нібито розпочався через “зовнішній вплив” на Пріштіну.
“Лідери косоварів знають, що серби не залишаться байдужими, коли йдеться про пряму атаку на їхні свободи, і навмисно йдуть на загострення, щоб запустити силовий сценарій. Зрозуміло, на вістрі атаки знаходиться і Белград, який Захід хоче додатково “нейтралізувати” косовоалбанськими руками”, – заявила вона.
Сербія заявила про пораненого на КПП Ярінья. Косово заперечує
Сербські ЗМІ пишуть, що на КПП Яринья на кордоні з Косово стався інцидент, під час якого нібито було поранено серба. Його доправили до лікарні у Косівській-Митровиці.
Водночас поліція Косово зазначила, що інформації щодо поранених чи травмованих немає.
Сербська армія поки не заходила в Косово
Міністерство оборони Сербії заявляє, що армія поки не переходила кордон з Косово. Таким чином, Белград вирішив спростувати чутки про нібито перестрілки на прикордонних пунктах.
Заява Вучича
Сербський президент Олександр Вучич називає нововведення щодо документів і автомобільних номерів нібито планами напасти на сербів.
“Думаю, що ми ніколи не були в більш складній і важкій ситуації, ніж сьогодні. Чому це я сказав? Приштинський режим намагається, представляючи себе жертвою, використовувати настрої в світі”, – заявив він і додав, що нібито напад планується опівночі.
Косівський спецназ стягнув сили до кордону
У зв’язку із загрозою заворушень до мосту через річку Ібар вийшли посилені сили Косовського спецназу, натовського KFOR та італійських карабінерів. Офіційно силовики спростовують чутки про намір посилити контроль над Північним Косово.
Сирени і перекриті дороги
Увечері неділі в Косовській-Митровиці включили сирени для мобілізації сербського населення. Протягом декількох годин в муніципалітеті Зубін-Потік з’явився блокпост, а також барикади на дорозі Приштина – Лепосавік, яка веде до пункту прикордонного переходу Яринья. Рух заблоковано вантажівками.
Також повідомляється про інші перекриті дороги в регіоні.
Причина нової ескалації
З опівночі 1 серпня 2022 року Косово починає видачу в’їзних-виїзних документів для всіх громадян Сербії, які в’їжджають на його територію. Дзеркальні заходи щодо косоварів Сербія застосовує останні 11 років.
Крім того, з 1 серпня починається перереєстрація авто з виданими Сербією номерами, які містять позначення міст Косово. Нові номери мають отримати 10 000 автомобілів зі знаками KM (Косовська Митровиця), PZ (Призрен), UR (Феризай) і так далі.
Термін переоформлення – до 30 вересня.
Статус Косово
Косово має статус частково визнаної держави, його незалежність визнана більш ніж 100 країнами світу, зокрема, більшістю країн Європи (втім, Іспанія і Словаччина не визнають незалежність Косово).
Україна не визнає Косово, вважаючи цю територію частиною Сербії. Ключова причина – наявність в України проблем з незаконно анексованим Кримом і окупацією частини Донбасу. Отже, Київ безпосередньо зацікавлений у підтримці принципу непорушності державних кордонів (власне, зі схожих причин проти незалежності Косово виступає Іспанія, яка має проблеми з Каталонією і сепаратистськими настроями в цьому регіоні).
При цьому ще з 2019 року Україна визнає косовські паспорти для оформлення віз. Як пояснили такий підхід в українському МЗС, визнання паспортів не означає визнання незалежності Косово, в цьому плані позиція офіційного Києва незмінна.
За словами колишнього заступника міністра закордонних справ Василя Бондаря, “виходячи з безумовної поваги до суверенітету і територіальної цілісності держав в рамках їх міжнародно визнаних кордонів у відповідності з основоположними міжнародно-правовими документами, насамперед Статутом ООН і Гельсінським заключним актом 1975 року”.
Сербський регіон
Усередині самого Косово також є осередок напруженості – на крайній півночі цієї території проживає абсолютна більшість етнічних сербів, що регулярно конфліктують з косовською адміністрацією і де-факто наполовину самоврядних.
Гарячі точки поруч
Косово – не єдина потенційна гаряча точка в регіоні. У розташованій неподалік Боснії і Герцеговині регулярно виникають міжетнічні конфлікти між сербами, хорватами і бошняками, які поки не переходять у відкрите збройне протистояння.
Особливо активний в цьому плані один з лідерів боснійських сербів Мілорад Додік, що просуває ініціативи про створення окремої сербської держави на території Боснії і Герцеговини і користується повною підтримкою Кремля.