Дві громади Любомльщини з високим рівнем фінансової спроможності

З 54 волинських громад лише 13 мають високий рівень фінансової спроможності, себто можуть забезпечити усі важливі потреби громади, а сім – критичний рівень, тобто забезпечення таких потреб під питанням. Решта опинились посередині – мають оптимальний, задовільний та низький рівні фінансової спроможності, пише Сила правди.

Які ж громади фінансово спроможні, а які опинилися у складних умовах після реформи адміністративно-територіального устрою і початку повномасштабного вторгнення Росії, – вивчав Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

Що таке та «спроможність» і які показники волинських громад

Влітку 2020 року Кабінет Міністрів України остаточно затвердив утворення нового районного поділу та межі територіальних громад. Замість 490 в Україні з’явилося 136 нових районів, а замість кількох тисяч сільських, селищних, міських громад – 1469 територіальних громад. Восени 2020-го у більшості з них відбулися перші вибори.

На перші роки життя в умовах нового адміністративно-територіального поділу припало чимало викликів: спочатку пандемія коронавірусу, а згодом і повномасштабне вторгнення Росії. Аби оцінити результати реформи після цих викликів, у рамках робочої групи експерти Центру політико-правових реформ за підтримки Програми «ULEAD з Європою» провели аналітичне дослідження спроможності територіальних громад.

Автори дослідження: експертка з питань публічних фінансів та місцевого самоврядування Яніна Казюк, директор департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації Віктор Венцель та експерт SALAR International (асоціації шведських муніципалітетів та регіонів – авт.) Ігор Герасимчук. Для оцінки використали 11 показників фінансової звітності за 2023 рік. Це, зокрема, доходи та видатки загального фонду з розрахунку на одного мешканця; видатки на утримання апарату управління; рівень дотаційності бюджетів; співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами громади; видатки на культуру, фізичну культуру і спорт та інші.

Підсумувавши вказані показники за визначеною методологією, фахівці виділили п’ять рівнів спроможності територіальних громад: високий, оптимальний, задовільний, низький, критичний.

Значна частина громад з високим рівнем фінспроможності – це громади, утворені навколо міст або розташовані поблизу них. Зазвичай такі громади завдяки підприємствам та бізнесам, мають значно вищі показники, ніж сільські. Саме цей фактор значною мірою і впливає на фінансову стабільність.

Високий рівень фінансової спроможності за результатами дослідження і показниками 2023 року мають 13 волинських громад: Володимирська, Ківерцівська, Луцька, Ковельська, Боратинська, Луківська, Вишнівська, Підгайцівська, Нововолинська, Ратнівська, Рівненська, Литовезька, Шацька.

Оптимальний рівень фінансової спроможності мають десять громад: Дубівська, Зимнівська, Любомльська, Маневицька, Торчинська, Колодяжненська, Прилісненська, Устилузька, Локачинська, Оваднівська.

Ще 11 громад мають задовільний рівень спроможності: Городищенська, Поромівська, Берестечківська, Горохівська, Іваничівська, Рожищенська, Смідинська, Турійська, Люблинецька, Павлівська, Самарівська.

Низький рівень у 13 громадах: Велимченська, Затурцівська, Камінь -Каширська, Поворська, Головненська, Олицька, Старовижівська, Копачівська, Любешівська, Сошичненська, Голобська, Заболоттівська, Сереховичівська.

Критичного рівня сягнула фінансова спроможність у семи громадах: Дубечненській, Забродівській, Колківській, Мар’янівській, Цуманській, Велицькій та Доросинівській.

Експертка з публічних фінансів Яніна Казюк, яка працювала над вказаним дослідженням, каже, що оцінка фінансової спроможності територіальних громад Волинської області свідчить про позитивну динаміку, а також дає можливість оцінити фінансовий стан громади.

«Оцінка фінансової спроможності територіальних громад – це частина комплексного оцінювання потенціалу територіальних громад, – пояснює експертка з публічних фінансів та місцевого самоврядування Центру політико-правових реформ Яніна Казюк. – Вона має враховувати оцінювання показників, що характеризують основні демографічні, фінансово-економічні та інфраструктурні параметри, які визначають функціонування та розвиток відповідної територіальної громади. Для керівництва громади, фінансових працівників вони відображають стан громади за відповідний звітний період. Вони можуть зробити висновки та побачити свої сильні та слабкі сторони, на які необхідно звернути увагу та докласти зусиль для покращення ситуації». 

Якщо порівняти рівні спроможності за певними показниками, то бачимо велику різницю між громадами. Наприклад, видатки загального фонду на одного мешканця у громадах з критичним рівнем становлять від 6 до 9 тисяч гривень на рік; у громадах з низьким рівнем – від 7 до 10,5 тисячі гривень; із задовільним рівнем – від 8,5 до 10,9 тисячі гривень; з оптимальним рівнем – від 9,8 до 14,8 тисячі гривень; а в громадах з високим рівнем – від 8,3 до 19,7 тисячі гривень.

Якщо ж порівняти доходи та видатки загального фонду на одного мешканця, то практично у всіх громадах видатки перевищують доходи. Лише у Володимирській та Боратинській громаді показники доходів вищі.