Базарний день

Цьому явищу в українській історії, культурі та традиціях відводиться неабияке значення. Має свої особливості воно й на Любомльщині. Здається, ще недавно на базар до Любомля їхали з усіх навколишніх сіл. Тепер в багатьох великих сільрадах організували свої ярмарки. Однак, відвідувачів Любомльського ринку не зменшилося, а навпаки з кожним роком збільшується. Причому, торгувати сюди приїжджають підприємці з багатьох куточків Волині та сусідніх областей. Також нерідко тут можна зустріти й гостей з-за кордону.
Все це змушує дивитися на ринок, як на сферу надання послуг, по-новому, так би мовити, по-сучасному, з європейським підходом. І якщо до цього прагне керівництво ТОВ «Любомль-ринок», то про інших таке сказати досить важко. В першу чергу всі звинувачення адресувалися міськраді, мовляв, вона відповідальна за благоустрій територій, які віддає в оренду. Міські чиновники та депутати довго зважалися на якісь рішучі дії, збирали наради, комісії та виносили питання на сесії. За цей час поліція встигла навести порядок з порушенням правил паркування автомобілів та спільно із автодором облаштувати стоянку для автотранспорту. А ось щодо торгівлі у невідведених для цього місцях, яка заважає не тільки руху пішоходів, а й створює аварійні ситуації для транспорту, поліцейські разом із адміністрацією ринку знову попросили сказати своє слово міську владу. Була зібрана нарада, на якій обговорені конкретні пропозиції та затверджено заходи з вирішення цієї проблеми. Відтак, адміністрація ТОВ «Любомль-ринок» повинна була облаштувати людям місця для продажу власної продукції, міськрада контролювати цей процес, інформувати населення про заборону торгівлі у невідведених для цього місцях та притягати винних до відповідальності. Фіксувати факти порушення вимог законодавства та складати відповідні протоколи попросили поліцію. І тут вже на першому етапі план дав збій: у ситуацію втрутилася ще одна сторона – енергетики, які мотивуючись безпекою громадян та інструкціями із нормативних актів заборонили монтувати прохід до торгових місць повз трансформаторну підстанцію. Діалогу з ними ні в директора ринку, ні в представників міськради не вийшло, оскільки, як стверджують очевидці, такі дії були попередньо «замовлені» зацікавленими особами. Більше того, посадовці обленерго звернулися до поліції із заявою про самовільний захват землі адміністрацією ТОВ «Любомль-ринок». Причому, самі енергетики також не змогли надати відповідних документів на розміщення в цьому місці трансформатора. Не знайшлося таких дозволів й у міськраді. Тим не менше спільними зусиллями представників підприємницьких структур прохід на ринок був облаштований, хоча й у іншому місці. Людям пояснили ситуацію, попросили віднестися з розумінням і не займати місця на тротуарах, а торгувати у спеціально відведених місцях. Більшість так і зробила, але знайшлися й такі, яким «закони не писані», вони й почали переконувати рейдову бригаду, котра прибула проконтролювати виконання законодавства у неправомірності прийнятих рішень. «Тут торгували роками і ніхто їм нічого не казав», «Закинули нас у саме незахідне місце», «Повиганяйте спочатку он тих, тоді й ми не будемо тут стояти», — обурювалися люди, киваючи то один на одного, то на іншу несправедливість стосовно їх. А один із продавців, побачивши, що під’їхав наряд поліції, атакувати вирішив першим: «Всі йдуть на ринок по переходу, значить, мені потрібно стояти саме тут, де ходять люди! Хто піде до мене в закуток? Може ви будете стояти і їх направляти!?»… Зрештою знову все звелося до дрібних меркантильних інтересів: в перші дні «нововведення» люди могли потрапити у торговельні сільськогосподарські ряди через територію, яку орендує споживче товариство. Однак, потім його керівник вирішив ворота закрити, невідомо чим мотивуючи. І тепер всі «стріли» полетіли на його адресу. Щоправда, не обійшлося без чергових звинувачень міської ради, «яка має слідкувати за виконанням своїх рішень підприємцями й іншими організаціями». Втім якби там не було та пішохідна зона навколо ринку відтепер вільна і ніщо не перешкоджає руху, люди торгують у відведених місцях, а від більшості відвідувачів тільки й чути: «Так має бути!». Чи буде – побачимо. Хоча до справжнього сервісу тут ще далеко, але, як говориться, надія є.