Міни, стіна та протитанкові рови: як на Волині укріпили кордон
Протяжність кордону з Білоруссю у межах Волинської області становить 203 кілометри. Вздовж цієї ділянки вириті протитанкові рови, між ними — бетонна стіна зі сталевим дротом, система мінно-вибухових загороджень та протитанкові надовби, які ще називають “зуби дракона”.
Про це Суспільному розповіла речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.
Укріплення українсько-білоруського кордону в межах Волині
Вздовж державного рубежу з Білоруссю облаштували систему інженерних загороджень, зокрема є викопані протитанкові рови.
Глибина одного з таких ровів — 3,5 метрів, говорить прикордонник Ігор. З його слів, рівень води зараз становить 2 метри і дно мулисте, тому проїхати ділянку фактично неможливо. Також по всій лінії кордону встановлений колючий дріт “Єгоза”.
“Якщо якийсь танк, всюдихід буде пробувати його переїхати, в нього не вийде, бо з цієї сторони дуже піщано, на дні дуже мулисто. Виїзд торф’яний, тобто машина буде постійно закопуватись, не могтиме зачепитися і виїхати спокійно. Єгоза тебе травмує постійно, бо ріже і дуже гостра, чим більше ти пробуєш вилізти, тим більше ти заплутуєшся”, — говорить військовий.
Цілодобово прикордонники здійснюють патрулювання на автомобілях та пішки, кордон охороняють у посиленому режимі, зазначив прикордонник Богдан.
“Є місця підтоплення, непрохідні місця, болотисті, які не можна пройти і проїхати. Цілодобово ведеться нагляд за суміжною територією з РБ, проглядаються їхні дії, з їхнього боку, що вони роблять, до чого готуються-не готуються. В нас на ділянці все спокійно”, — каже військовий.
Зі слів речниці 6-го прикордонного Волинського загону Маргарити Вершиніної, кордон охороняють у посиленому режимі, серед особового складу — військовослужбовці з бойовим досвідом.
“У разі виникнення будь-якої загрози з Республіки Білорусь у нас є напоготові додаткові резерви. Спостереження за держкордоном здійснюється за допомогою камер віддаленого відеоспостереження. Також моніторинг ділянки кордону проводимо за допомогою БпЛА як по лінії держкордону, так і по той бік кордону”, — сказала речниця.
Що кажуть жителі прикордоння Волині
У селі, прилеглому до прикордонної застави, люди садять городи, доглядають свійських тварин, працюють, виховують дітей, проте у разі наступу готові дати відсіч, говорять місцеві жителі. Волинянинка Олена Комзюк
“Вчора летять шахеди, а ми собі малину отут полемо. Внук, правда почав плакати… Малина перша була померзла цього року, але нам проблєма — війна. З малини завжди жили скільки років, аби здоров’я було і мир!” — каже жінка.
Господарює на своїй ділянці волинянин Анатолій Комзюк. Каже: приводить до ладу рамки для своїх вуликів. Чоловік каже: люди в селі живуть звичне життя.
“Вилами не повоюєш, але щось найдем! Ну втікати в крайньому случаї не думаю. Але ж, надіємось, що вони не підуть. Хіба вони вже дурні! Тож вони бачать, що тут їх “ждуть” під каждим кустом”, — каже чоловік.
Укріплювати лінію кордону почали у 2021 року під час міграційної кризи. З лютого 2022 року будівництво комплексу інженерних загороджень, мінно-вибухових та природніх перешкод продовжили, зазначила речниця прикордонників Маргарита Вершиніна.
Скільки усього грошей витратили на облаштування оборонних споруд у прикордонних районах Волині виконувач обов’язків начальника обласної військової адміністрації Роман Романюк не сказав. До будівництва, з його слів, долучалися громади, бізнес, державний та обласний бюджет. На випадок вторгнення зі сторони Білорусі в громадах є план координації державних органів, аби евакуювати цивільне населення.