Михайлів день

Сьогодні православна церква відзначає одне з головних свят – собор архістратига Михайла та інших Небесних Сил безтілесних. Саме свято було встановлене внаслідок проведення Лаодикійського собору в IV столітті, на якому було засуджено єретичне поклоніння ангелам як творцям і правителям світу.

Згідно з церковними переказами, саме Михайло зміг перемогти диявола – занепалого ангела з його підданими, і скинути їх з небес до пекла. З тих пір архангел Михайло очолив святе ангельське воїнство, вірне Богові і стоїть на сторожі закону Божого.

У народі архангел Михайло вважається головним борцем проти беззаконня і несправедливості серед людей. Також він стоїть на брамі раю, супроводжує душі померлих людей, і молить Бога про прощення грішників, що розкаялися.

Часто 21 листопада випадає перший густий сніг, в народі тоді кажуть, що сам святий Михайло на білому коні по землі проїхав. Але нерідко до цього дня після заморозків наступає потепління, у результаті чого на дорогах з’являється багато бруду. Тому дату прозвали Михайлівською відлигою або Михайлівськими грязями.

Наші предки рано-вранці 21 листопада обов’язково йшли на церковну святкову службу. Встановлювали свічки за упокій спочилих і за здоров’я всіх живих рідних. Коли церковна служба закінчувалася, народ гуляв і веселився. Багаті бенкети тривали протягом тижня. Люди співали, танцювали, сміялися, гомоніли і неодмінно ходили у гості.

Саме був час для святкових гулянь, адже в полях всі сільськогосподарські роботи закінчені, продукти на зиму заготовлено, надлишки продані і гроші отримані. Свято святого Михайла вважалося ситним, оскільки льохи та засіки були повні запасів їжі та хліба. До цього дня господині готували багато частувань. На самому початку трапези на стіл подавали свинячий або яловичий холодець. Першим за традицією потрібно було пригощати господаря будинку і важливих гостей, яких садили в червоному кутку під іконою святого Михайла. Потім подавали зварену на бульйоні локшину, кашу з смаженою яловичиною або свининою, пироги з медом, вино і пиво.

В давнину на Русі спеціально до цього дня варили Михайлівське пиво, а для найменших підготовляли солодкі ласощі — скибочки фруктів, политі рідким медом. Вважалося, чим більше дитина солодощів з’їсть, тим здоровіша і щасливіша буде рости.

Завершували святкову трапезу завареним на семи травах чаєм, який пили з пирогами та бубликами. Обов’язково господиня в один з пиріжків клала монетку. Якщо вона молодому юнакові траплялась, то обіцяла йому удачу в усьому; одруженому чоловікові — багатство; заміжній жінці — дитину; одинокій дівчині на виданні — весілля.

У святковий день святого Михайла у наших предків заборонялася важка фізична робота. Порушували заборону тільки заради благих справ. Люди вірили, що обов’язково покарання зазнає той, хто буде 21 листопада трудитися заради корисливої мети.

Зі святом Михайла пов’язана низка прикмет погоди:

• Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.
• Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода протримається до зимового Миколая.
• Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.
• Якщо Михайло дощем служить — добру й суху весну ворожить.
• Іній – на великі сніги, а туман — на відлигу.
• Якщо відлига – не жди санного шляху до Миколи.
• Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.
• День на Михайла похмурий і на деревах іній – до хорошого врожаю.
• Від Михайла зима морози кує.
• Як Михайло закує, то Микола не розкує.
• Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна.