Станіслав Блонський — волинський аквареліст і графік
До маловідомих художників Волині Міжвоєнного періоду (1920-1930 рр.) належить ім’я аквареліста і графіка Станіслава Блонського, який народився в Луцьку у 1890 році. Ще до першої Світової війни він закінчив Пензенську художню школу і Центральне училище технічного малювання барона Штігліца в Санкт-Петербурзі.
Саме училище було відкрито у 1876 році по наказу російського царя Олександра ІІ на кошти і пожертвування відомого банкіра і промисловця Олександра Людвиговича Штігліца (1814-1884). Училище існувало на кошти від процентів спадків Олександра Штігліца, його капіталу (близько семи мільйонів карбованців) і виховувало майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва для промисловості, а також вчителів малювання і креслення для середніх художньо-промислових шкіл. В училищі були такі відділення: загальне художнє, майоліки, декоративного живопису і різьби, чеканки, ксилографії і офорта, живопису по фарфору, ткацької та набивної справи. Викладачами були такі відомі російські митці як М.Клодт, А.Матвєєв, В.В.Мате, О.Н. фон Гоген, О.О.Рилов.
Цікаво і те, що училище це закінчив Манізер Матвій Генріхович (1891- 1966) – російський скульптор, Народний художник СРСР, віце-президент Академії Мистецтв СРСР (1947-1966), лауреат трьох Сталінських премій. Автор пам’ятників Тарасу Шевченкові у Києві, Каневі (1939), і у Харкові (1935). Для статуї кобзаревої «Катерини» з немовлям на руках скульптору позувала любомльчанка, актриса популярного Харківського театру «Березіль» Наталія Ужвій. В 1915-1922 роках Станіслав Блонський служив у війську царської армії Російської імперії. Після Ризького мирного договору 1921 року, коли Волинь відійшла під Польщу, на батьківщину повернувся лише у 1923 році. З цього часу брав активну участь у мистецькому житті Польщі. Його цикл акварелей виставлявся на виставках в Плоцьку, Влоцлавку, Торуні, Познані, Варшаві, Любліні і в Луцьку. Співзасновник і член правління прихильників Товариства образотворчого мистецтва в Торуні. Найбільшою популярністю художника були серії акварелей: «По течії Вісли» і «Шльонск Цєшинський». Виконані ним ювелірні і тонкі акварелі архітектурних пам’яток Польщі були представлені на постійній
виставці від 1 травня 1926 року, в кількості 240 малюнків, форматом 32,5х22 см в залі Рільничого Товариства в Плоцьку. Всі його праці в експозиції були під загальною назвою «Пам’ятки архітектури історичних місцевостей Посполитої Польщі». Завдяки цій виставці в цьому ж, 1926 році, в м.Цешині, яке знаходилося на кордоні з Чехією, для популяризації творчості митця видавництво фотографічного закладу Т.Кубіша і М.Свєнха видало серію фотолистівок пам’яток старовини Польщі. Серед них були і Волинські краєвиди: «Синагога в Любомлі», «В’їзна вежа замку Любарта», «Руїни замку Любарта», «Кафедральний костел у Луцьку», «Внутрішній вигляд синагоги в Луцьку». Відомі листівки пам’яток старовини також міст Меджибожа, Кремінця, Острога і Дубна.
Всі волинські акварелі С.Блонський виконав у 1923 р. В «Ілюстрованому путівнику по Волині» М.Орловіча, який був виданий у Луцьку в 1929 р, використана і акварель С.Блонського «Дзвіниця в Мацеєві» (нині селище Луків). В лютому 1930 року у часописі «Путівник католицький», який виходив у місті Познані, на титульній сторінці була опублікована акварель Блонського «В’їзна вежа замку Любарта», а на восьмій сторінці журналу в статті «Старі пам’ятки Волинської столиці» були проілюстровані акварелями художника – «Кафедральний костел» і «Руїни замку Любарта». Подальша біографія митця невідома.