Трійця неподільна
Сьогодні весь православний світ відзначатиме одне зі своїх найбільших свят — Трійцю (П’ятидесятницю), яка завжди припадає на пору розквіту і торжества літа. Відзначається воно в пам’ять зішестя Святого Духа на апостолів та присвячене прославленню Святої Трійці.
П’ятидесятницею свято іменується тому, що зішестя Святого Духа сталося на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового — Пасхи. Як ми знаємо з Писання, упродовж сорока днів по воскресінню Господь Ісус Христос являвся учням Своїм і повчав їх. В самий же день Вознесіння — дав наказ апостолам, щоб не відходили вони з Єрусалиму, а чекали обітниці Божої, «що про неї, — казав, — ви чули від Мене. Іван бо водою хрестив, ви ж охрещені будете Духом Святим через кілька тих днів…». І тоді ж, на сороковий день, сталося славне вознесіння Господа на небо на очах усіх учнів Його.
Дотримуючись наказу Божого, апостоли залишилися в Єрусалимі в очікуванні даної їм обітниці. І ось настав десятий день після Вознесіння. Усі апостоли з Богородицею та іншими учнями разом знаходилися в одній світлиці у Єрусалимі. Була третя година дня за єврейським ліком (за нашим — дев’ята година ранку). Євангеліст Лука у книзі «Діяння святих апостолів» так змальовує подальші події: «Раптом …нагло зчинився шум із Неба, ніби буря раптово зірвалася і переповнила увесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. А коли оцей гомін зчинився — зібралося безліч народу, та й дивувалися, бо кожен з них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!.. Усі ж побентежилися та й дивувалися, та й казали один до одного: «Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен з нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?.. — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!».
І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: «Що ж то статися має?..» (див. Діяння, 2 розділ, 1-13 вірші).
Це був 34-й рік по Різдві Христовім. Таким був початок проповідування Євангелія і, фактично, початок діяльності новозавітної церкви Божої, — початок благовіствування через святих апостолів перше в Юдеї, а потім і в усьому світі.
Зішесття Святого Духа на апостолів відзначається як одне з дванадцяти найбільших церковних свят. Трійцею воно зветься тому, що саме в цей день відкрилася світові уся повнота дії Пресвятої Трійці, і люди навчились поклонятися й прославляти три лиця (грецькою — «іпостасі») Єдиного Божества: Отця, Сина, Святого Духа. Бог Отець послав Сина на землю; Син явив нам шлях до Отця — дорогу смирення, настановив нас любити Бога і ближніх, постраждав на хресті за наші гріхи, воскрес і вознісся на небо, обіцяючи учням послати Духа Святого, Утішителя; і тепер Цей Утішитель зійшов на учнів, і наповнює засновану Христом Церкву.
За християнською традицією, Зелені свята вшановують сотворення всесвіту — цього дня Господь сотворив Землю і засіяв її зеленню. Напередодні цього свята домівку прикрашають зеленими гілками дерев, а також встелюють долівку м’ятою, лепехою. Тому що три останні дні тижня перед Трійцею (Зеленого Тижня) та три перші дні Троїцького Тижня (після Трійці) називають Зеленими святами.