Нацкомісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити назву сіл на Любомльщині
Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити назви деяких сіл у Любомльській та Рівненській громадах, які не відповідають стандартам державної мови.
Відповідне рішення від 22 червня опублікували на сайті Нацкомісії, передає Район.Любомль.
Фахівці вважають, що назва села Красноволя Любомльської громади не відповідає лексичним нормам української мови, зокрема стосується російської імперської політики (російської колоніальної політики). Тому радять запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.
Також на думку фахівців назви сіл Рогові Смоляри та Столинські Смоляри Рівненської громади, а також село Підгородне Любомльської громади не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови, та пропонують змінити назви на Рогові Смолярі, Столинські Смолярі та Підгороднє.
Разом з тим до списку перейменування сіл від Нацкомісії зі стандартів державної мови на Любомльщтні не потрапило село Старовойтове, які йменоване на честь енкаведиста.
Таку думку висловив у соцмережі історик, уродженець Володимира, науковий співробітник Інституту історії України НАН України та викладач Києво-Могилянської академії Віталій Скальський.
«У списку на перейменування від Нацкомісії зі стандартів державної мови не вказані назви двох сіл на Волині, які мають підлягати перейменуванню – Петрове (на честь енкаведиста Петрова) та Старовойтове (на честь енкаведиста Старовойтова)», – йдеться у його дописі.
Натомість до списку перейменувань внесли і назви сіл, які такого не потребують. Як-от, село Красноволя, яких декілька на Волині.
«Поясніть тим, хто перейменовує, що корінь КРАС- у багатьох географічних назвах не причеплений до якоїсь (знаємо якої) ідеологічної ідеї і активно використовується в українській топоніміці з найдавніших часів: Красівка, Красилів, Красилівка, Красносілка, Красносілля, Краснобір, Красностав. Назва району мого Луцька Красне успадкована від назви поселення, де був монастир і, можливо, там було написане Луцьке євангеліє», – пояснила кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови ВНУ імені Лесі Українки Лариса Павленко.