РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ — МІФИ І РЕАЛЬНІСТЬ
Час плине швидко. на сьомому році так званої Революції Гідності, доводиться миритися з думкою, що життя наше з кожним днем, на жаль, погіршується за всіма параметрами. По суті, як святкувати, то немає особливих причин. втрачені території — крим і зруйнований донбас. економіка в стадії стагнації. загинули десятки тисяч українців і продовжують гинути майже кожен день.
Практично все працездатне населення кинулось добувати кошти на проживання за кордон у Польщу чи Німеччину. На господарстві залишаються пенсіонери, чиновники і діти, яким держава встановила непосильні тарифи і ціни на все, вище прожиткових. Соціальні допомоги і гарантії для населення сьогодні мінімальні. Україна з однієї з процвітаючих республік, планомірно сповзає в аграрно-сировинний придаток Європи і світу, експортуючи дешеву робочу силу і продукти землеробства. Організатори вбивства невинних людей на Майдані так офіційно не визнані і не покарані. Уряд Зеленського, який пообіцяв закінчити війну і покращити наше життя через свою непрофесійність і непридатність, явно не може це зробити. Верховна Рада, сформована і вибрана на протестному електораті при своїй монобільшості нагадує збірну солянку, яку використовують для задоволення власних потреб представники офісу Президента на чолі з Андрієм Богданом. Президент Володимир Зеленський, не маючи політичного і достатнього життєвого досвіду, оточив себе так званими новими (старими) обличчями, які вражають країну і світ своєю некомпетентністю і неосвіченістю, керовані ставлениками американського мільярдера Сороса. Одним словом, всім стало «весело». В країні панує правовий нігілізм, де замість законів і верховенства права снують групи національно стурбованих радикалів від націоналістичних партій, які не пройшли до парламенту, при допомозі фінансових заохочень «порохоботів» наводять «порядок». Не секрет, що хтось і фінансує групи «активістів». Останні рішення парламенту по продажу основного українського скарбу землі, яку німці під час війни вивозили на свої поля, по 213 тис. га в одні руки своєю дикістю і «патріотизмом» вражають всіх думаючих людей. За цим рішенням явно простежується мрія заокеанських господарів заволодіти найбільшою українською цінністю, а тих, хто продасть її, бо серед бідних українців покупців не знайдеться, з часом перевтілити на рабів, які будуть її обробляти. Згадайте останню аферу про «прихватизацію» підприємств України, коли на державних заводах були створені акціонерні товариства і «акціонери» попродавали за безцінь свої акції (по 200 грн. за штуку) спритникам, які заволоділи контрольними пакетами акцій і стали кастою олігархів і їх власниками, а прості трудяги замість дивідендів отримали дулю з маком. Одним словом, революції і перевороти нам під силу, а навести лад і спокій в країні щось не вистачає розуму і вміння. Ось такі реалії і суб’єктні висновки, на жаль. Не дуже втішні після чергової революції, шосту річницю якої ми відзначаємо.
Валерій Теребуха
Wow, marvelous blog structure! How lengthy have you been blogging for?
you make running a blog glance easy. The overall glance of your
site is excellent, as neatly as the content
material! You can see similar here sklep online