Масляна закінчується, починається Великий піст
Такого свята, як Масляна, що вже добігає кінця, не зустрінеш у церковному календарі, оскільки це подія нехай і дозволена Церквою, але не внесена у святці. Однак, у календарі є поняття Сирна Седмиця — останній тиждень перед Великоднім постом.
Масляна — свято, що має язичницьке коріння. Його ще називали Масниця, Сирниця, Сиропусний тиждень, Колодка, Колодій, Запусти, Пущення, Туриця і справляли задовго до становлення православ’я. Воно символізує вигнання зими і зустріч весняного тепла. Саме тому Масляну було заведено відзначати весело і з розмахом.
Щоправда, універсального обряду та способу святкування Масниці для всієї України ніколи не було. В кожному регіоні завжди були різні назви для свята, днів тижня у ньому та обрядів. Водночас, сенс свята зберігався і був спільним для всіх.
Масниця — це не тільки прощання з повним зимовим циклом, це своєрідне карнавалє — кінець м’яса (карнавал від carne vale, у перекладі з латинської «прощай, м’ясо», — ред.). Не дарма казали: як Масниця сьома (сьомий тиждень після Різдва — ред.), то поїсться з дахів солома»
У цей тиждень прийнято не лише веселитися, а й очищатися перед постом. Важливо було попросити пробачення у всіх, кому міг чинити щось лихе.
Попри те, що найзвичнішою стравою у ці дні для нас є млинці, у давнину в Україні їх не пекли. Натомість у кожній хаті були вареники. Найчастіше їх готували з сиром — не дарма ж Сиропусний тиждень або Сирниця. Однак на цьому раціон наших предків не обмежувався. В цей час споживали рекордну кількість масла та сметани, а також страв, які можна було приготувати з ними.
Масницю, Запусти чи Пущення до XVII століття святкувалися три тижні. Вже у XVIII столітті її святкували тільки один тиждень.
А вже завтра, 2 березня, розпочнеться Великий піст — найбільш тривалий і суворий з усіх постів Православної Церкви. Він встановлений у пам’ять сорока днів, які Ісус Христос провів у пустелі, готуючись до проповіді. Тому кожен християнин у ці дні намагається більше уваги приділяти оточуючим його людям, підсилює свої домашні молитви, частіше буває на богослужінні в храмі.
Також піст — це час обмеження себе в їжі. Під час усього Великого посту в понеділок, середу та п’ятницю слід їсти їжу без олії, у вівторок і четвер можна приймати гарячу їжу без олії, а в суботу та неділю дозволяється гаряча їжа з рослинною олією. Рибу дозволяється вкушати на свято Благовіщення і Вхід Господній у Єрусалим, в Лазареву суботу дозволяється їжа з рибною ікрою.
Дотримуючись посту, потрібно пам’ятати, що він відрізняється від звичайного голодування своєю духовною складовою. А тому той, хто постить, повинен більше уваги приділяти своєму духовному життю: молитися в храмі та вдома, читати Святе Письмо та християнську релігійну літературу, обмежити все те, що відволікає від спілкування з Богом — перегляд телепрограм, слухання радіо, відвідування розважальних заходів. Якщо хтось перебуває у сварці чи тримає на когось гнів — необхідно примиритися з цією особою, бо гріхи гордості, гніву, осуду, ненависті, злоби позбавляють того, хто постить, всіх плодів його праці.
Великий Піст — час навернення. А навернутися означає любити. Це відчинити двері Христові та Його любові. Це вчитися думати й любити, як Христос. Його правда визволяє нас від зла, а Його любов робить нас сильнішими за наші слабкості.
Підготував Василь БОРОВИЦЬКИЙ.
