Світ прикрас Оксани Доротюк

25.05.2020

У багатьох з нас є улюблене заняття, якому охоче присвячуємо свій вільний час. І досить часто трапляється так, що поступово воно стає справою, на яку переключаєшся, і яка починає приносити певний дохід. Власне, так сталося і з жителькою селища Головне Оксаною Доротюк. Жінка зізнається, що потяг до рукоділля у неї з дитинства — ще з 8-го класу власноруч в’язала собі одяг. Нині ж її пристрасть — виготовлення браслетів, сережок, обручів, інших прикрас, а також топіаріїв — декоративних рукодільних творінь у формі деревець, «посаджених» у квітковий горщик, інших виробів. Роздивляєшся цю надзвичайну красу — погляду не відірвеш.

— Своєрідним поштовхом до цієї справи став минулорічний випускний старшої доньки Вікторії, — розповідає співрозмовниця. — До випускної сукні ми хотіли додати комплект прикрас із бісеру. Але коли поцікавилися в Інтернеті, то з’ясувалося, що їх вартість починається з 600-700 гривень. От тоді я й подумала: «А хіба я сама не зможу таке зробити?». У «павутині» відшукала відео про технологію виготовлення, так би мовити, «підтягнула» теорію, придбала всі необхідні матеріали і взялася до роботи.

Потрудитися довелося добрих два тижні: не раз доводилося розплітати вже наполовину готовий виріб і переробляти окремі елементи.

— Словом, перший раз було важко, але й цікаво водночас, — продовжує Оксана Доротюк. — Та все ж прикраса вдалася. Вже зараз я подібний виріб виготовила б за день.

Із залишків матеріалів майстриня спробувала виготовити ще прикраси і помітила, що у неї починає виходити, і, за оцінками оточуючих, досить непогано — певно, дався взнаки досвід першого виробу. Спершу дизайн того чи іншого виробу «підглядала» в Інтернеті, потім почала втілювати у життя власні задуми.

Жінка розповідає, що матеріали замовляє переважно через Інтернет, втім, відколи у Любомлі з’явився магазин із потрібним їй крамом, дещо купує й тут.

— Іноді робота так затягує, що й до другої ночі можу просидіти, — каже пані Оксана. — Але мені це дуже подобається, заспокоює.

За словами майстрині, тривалість виготовлення того чи іншого виробу залежить від його виду. Наприклад, на обручі, сережки треба днів зо два.

— Найбільш клопітно працювати із сережками, бо вони мають бути однаковими, а це не так просто, — ділиться співрозмовниця.

Фото власних виробів жінка викладає на своїй сторінці у мережі Фейсбук. До слова, автор цих рядків там на них і натрапив.

— Власне, через мережу і тримаю зв’язок із покупцями: люди замовляють, наприклад, сережки, браслет, топінарій, обруч тощо, я передаю їх у магазин своїх батьків у селищі Головне, а вже там замовники забирають товар. Ось так моє хобі потроху почало приносити невеличкий прибуток, — підсумовує Оксана Доротюк.

Наостанок цікавлюся у майстрині, що порадила б початківцям, які хотіли б займатися подібним рукоділлям.

— Тут всього дві складові: бажання і терпіння, — каже жінка. І тоді все у вас обов’язково вийде.

Сергій МАРИНЬОХА.