Солодка справа сім’ї з Хворостова
Здавна в народі з особливою пошаною ставилися до пасічників, чия праця є свого роду мистецтвом і водночас потребує неабиякої витримки, терпіння, врівноваженості. Недарма ж переважна більшість бджолярів на диво спокійні та врівноважені. Втім, інакше не можна, адже відомо, що бджоли не люблять метушні, різких рухів, шуму, а от тиша, спокій і достатня кількість медоносних рослин — саме те, що потрібно їм для продуктивної роботи.
Житель Хворостова Володимир Євтухов займається пасікою вже 15 років, і за цей час багато для себе відкрив у цій справі. «Став цікавитися бджільництвом, — говорить Володимир Юрійович. — Мій друг дав мені рій – бджоли пропали. Наступного року знову взяв рій – і з цього все пішло й пійло. Зараз Маю 26 бджолосімей – двадцять вуликів вдома, ще шість – в лісі. Тоді на початках цієї справи на дереві побачили рій і я поліз його знімати. Якісь тоді бджоли були такі агресивні – мене вжалили разів з п’ятнадцять. Допоки я зліз з драбини, відчуваю, що ноги вже підкошуються. Спочатку думаю: нащо мені та пасіка, проте за кілька хвилин, як вже став на ноги, знову почав думати, як той рій таки зняти. І все ж таки зняв та забрав».
З того часу пасіка почала розширюватися. Нині нові бджолосім’ї пасічник розводить сам із своїх продуктивних сімей. Тут же є будиночок для апітерапії (альтернативний метод медицини, в якому для профілактики та лікування хвороб використовуються бджолині продукти — мед, пилок, прополіс, маточне молочко, віск та бджолина отрута). Останнім часом ним мало користуються, адже на все часу не вистачає.
Дружина Ольга, коли заходить на пасіку, одягає шапку бджоляра, адже трохи бджіл побоюється. Старший син Тарас як і батько, грає у волейбол, вулики йому не цікаві, а от менша донечка Вікторія каже, що теж піде по батькових слідах – їй пасічництво поки що цікаве.
Зараз у Володимира українські вулики, проте пасічник планує замінити їх на вулики типу Дадан. Запитуємо, чи не жалять бджоли, на що пасічник відповідає, що не була б то бджола, яка не жалить. Тут також багато залежить від настрою комах і те, в яку погоду працювати біля вуликів. Одного дня можна і в майці підійти, на другий доводиться одягати костюм. В принципі, у період медозбору вони не агресивні, агресію проявляють вже після збору солодкого продукту або ж навесні. Зізнається, що ця справа хоч і нелегка, проте досить цікава.
— Відчиняєш вулика і бачиш там ніби відображення людського життя, кожна бджола має свої обов’язки: одні — шукають медоносні рослини, інші — збирають нектар. А ще ж є бджоли, які доглядають молодняк, будівниці, трутні. Як і в людей, серед цих комах є сильніші й слабші, добрі і злі, працелюбні та лінькуваті, словом, у кожної свій характер. За їхнім життям можна спостерігати годинами і побачити багато цікавого.
Зі своєї пасіки Володимир Юрійович отримує справжній, натуральний продукт. Цього року, щоправда, сезон не надто щедрий для пасічників. Кожного року ситуація тут є різною та непередбачуваною. Ще років 10-12 тому вихід меду був набагато менший, а зараз прийшли аграрії, позасівали соняшником, ріпаком, і меду побільшало: «Якщо пригадати, у 2019 році сезон був такий, яких не було за весь час, що я займаюся пасікою. Тоді бджоли заливали медом усе, навіть рамки стояли не у гнізді – і всі вони були з медом. Цьогоріч не так багато вдалося зібрати, менше відра з вулика. Вже цьогорічний мед весь порозбирали знайомі».
Цікавимося в пасічника, з яких рослин мед найсмачніший, на що пан Володимир говорить, що все залежить від апетитів того, хто його куштує. Для багатьох найсмачнішим є мед з різнотрав’я, адже кожна культура має свій запах та аромат, а тут тисяча квіточок, тому смак просто неповторний.
Олександр ХОМІЧ.