Чи не тому так стається, бо втрачається моральність?

Тривога про загрозу війни, що охопила Україну  кілька останніх місяців, уже надто лякає суспільство. За кожен прожитий день люди дякують Богу, бо питання «нападе чи не нападе Росія» з початком кожного наступного дня підвищує градус хвилювань.  Час такий, що влада і політики всіх рівнів не можуть, чи не хочуть і не вчаться керувати з позитивом. Немає довіри до них, ба гірше: так склалось, що влада сама по собі, а народ окремішно вирішує питання буття і праці. Про пошуки розуміння і справедливості годі й говорити…

Щодо інформаційного забезпечення, то негативні новини просто переповнюють ефіри і сторінки ЗМІ, особливо стресово дивитись телевізор.  Страшне повідомлення подається лякливим голосом ведучого, як у тій байці —  «і вовк ягнятко задавив».  Тоді людині стає не до висновків, не до вибору навіть важливих повідомлень, бо де правда, а де брехня годі й розібратись.  Глибоко вкорінився  за 70-ліття радянської влади  стереотип «народ нічого не вирішує», а за  30 років незалежності України ніхто не спромігся, та й не намагався,  щось виправити, дослухатись до думки людей. А навіщо було? Так легше маніпулювати, підробляти голоси на виборах, вигукувати про патріотизм і турботу на словах, обіцяти, задобряти довірливих людей в потрібні моменти…

Подробиці читайте у сьогоднішньому номері газети «Наше життя»

Придбати газету можна у магазині «Хліб» у центрі міста або ж на міському ринку (підприємець Віктор Лобко) або ж передплатити у листонош або в редакції.