Сьогодні День захисників і захисниць та Покрови Пресвятої Богородиці. Яке ще свято?
1 жовтня в Україні – День захисників і захисниць, День Українського козацтва, День ветерана, День молитви за всіх полеглих за свободу і державність України, День геронтолога.
Ще сьогодні Міжнародний день музики, Міжнародний день людей похилого віку.
День визволення м. Лиман (Донецька обл.) від російських окупантів (2022).
Православна церква – Покрови Пресвятої Богородиці; святого преподобного Романа Солодкопевця.
Православна церква України ухвалила рішення перейти на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року. Таким чином, більшість християн України вже відзначають релігійні свята за новим календарем – на 13 днів раніше. Зокрема, Покрову Пресвятої Богородиці замість 14 жовтня святкують 1 жовтня, а разом з нею перенесено і дату Дня захисників і захисниць.
Потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після окупації Росією Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Безпрецедентні мужність та відвага, виявлені українськими бійцями на передовій, сотні відданих життів за Батьківщину потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави.
Сьогодні, у День захисників і захисниць України, по всій країні відбудеться масштабна хвилина мовчання в пам’ять про загиблих воїнів. Також буде проведено спільну молитву за Україну та полеглих захисників.
Покрова Пресвятої Богородиці — одне із головних свят у православ’ї. Воно має під собою чи то легенду, чи то реальну подію, яка відбулася в стародавньому Царгороді (Константинополі), коли місто було оточене чужинцями. Пiд церковним склепiнням на всенічній службі у Влахернському храмі явилася Пресвята Богородиця в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв і накрила вірян дивовижної краси омофором. Це видіння було провістю перемоги – невдовзі ворог відступив, і місто було врятоване. Відтоді Покрова асоціюється із заступництвом і захистом від ворога як видимого, так і невидимого.
З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Запорізькі козаки мали на Січі церкву на честь Богородиці-Покрову, а також ікону її Покрова. Ідучи в похід на ворога, козаки відправляли молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали їй подяку.
Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови.
Сучасна українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір “мазепинка”, нарукавний тризуб. А гасло “Слава Україні! – Героям слава!” стало офіційним вітанням українського війська.
На честь Покрови в Україні збудовано чимало храмів. Однією з найстаріших є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році як фортеця. Нині ця унікальна споруда – діючий храм і музей водночас.
День захисників і захисниць України
День захисників і захисниць України – державне свято, яке було започатковане 14 жовтня 2014 року президентським указом як День захисника України. 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України. Його відзначали 14 жовтня, але торік дату свята перенесли на 1 жовтня з огляду на реформу церковного календаря.
День ветерана
Започатковано це свято в 2004 році відповідно до Указу президента.
Уперше ветеранами стали називатися солдати і військовослужбовці, за плечима яких було більше 20-ти років вірної служби. Це сталося ще в античному Римі. Повага і шана до цих людей з боку їхньої держави була такою великою, що їх наділяли земельними ділянками або отримували солідну грошову винагороду, вони ставали повноправними римськими громадянами та звільнялися від усіляких повинностей.
У колишньому СРСР було засновано особливу медаль – «Ветеран праці», якою нагороджували за тривалу і сумлінну працю в найрізноманітніших галузях народного господарства. Це було не просто визнання їхніх трудових заслуг, а й спроба певним чином відзначити їхню старанність матеріально, під час призначення пенсій за старістю або за вислугу років.
Нині в багатьох країнах світу державами та урядами встановлюється чітка стратегія в підтримці ветеранів і ветеранських організацій, які є по суті незамінним інститутом передового досвіду та традицій на найрізноманітніших напрямах економічного та суспільного життя всього суспільства.
День геронтолога
Геронтологія являє собою науку, що вивчає біологічні, психологічні та соціальні аспекти старіння людини, його причини і способи боротьби зі старінням, методи можливого омолодження організму. Виник цей напрям у науці близько століття тому.
Пріоритетні напрями у фундаментальних дослідженнях старіння в сучасній геронтології дають змогу впевнено рухатися вперед на цьому шляху, постійно нарощуючи наші пізнання й удосконалюючи методи боротьби зі старінням.
Ще цього дня:
1919 – Закінчилася польсько-українська війна (1918-1919);
1926 – Київський оперний театр отримав назву Київська державна академічна українська опера, (сьогодні Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка);
1929 – Численні арешти в Українській РСР членів вигаданого сталінцями Союзу Визволення України (СВУ), початок масового знищення української інтелігенції;
1931 – На Харківському тракторному заводі випущено перший трактор;
1938 – Німецькі війська вторглися на територію Чехословаччини;
1948 – Розпочалася експлуатація газопроводу Дашава-Київ завдовжки 513 км;
1949 – У Пекіні проголошено створення Китайської Народної Республіки;
1959 – У Києві створено Товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном;
1960 – На Запорізькому автомобілебудівному заводі розпочалося виробництво серійних машин ЗАЗ-965 “Запорожець”.
Цього дня:
125 років від дня заснування Імператорської і королівської школи кадетів у Львові (1.10 1899), від якої веде історію Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;
100 років від дня народження Бориса Пантелеймоновича Коваліва (1924-2001), українського кінокритика, кінознавця, театрознавця, журналіста (США);
100 років від дня народження Джиммі Картера (повне ім’я – Джеймс Ерл Картер-молодший) (1924), американського політичного і державного діяча, Президент США (1977-1981), лауреата Нобелівської премії миру (2002);
80 років від дня народження Михайла Юрійовича Сливоцького (1944), українського співака, педагога.
