Великі ігри з малою приватизацією
На минулій черговій сесії Любомльської ОТГ неабиякої дискусії викликало питання приватизації окремих об’єктів комунальної власності. Зокрема, приймалося рішення стосовно продажу молочного павільйону на продовольчому ринку, що знаходиться в нашому місті по вулиці 1 Травня.
Зазначене приміщення на сьогоднішній день в чудовому стані, використовується в комерційних цілях та перебуває у власності Любомльської громади. Однак, не завжди так було. До того, як тут розмістилися підприємці у зручних та сучасних «бутіках», павільйон простояв фактично порожнім декілька десятків років. Найуспішніше його використання пов’язане із роботою «Міні-бару», який ледь займав десяту частину будівлі і приносив прибутки не тільки його власникам, а й окремим представникам міської ради.
І лише нещодавно, після капітального ремонту, проведеного за кошти ТОВ «Любомль ринок» приміщення набуло сучасного вигляду. Його площі одразу зайняли підприємці, причому адміністрація ринку, зі слів директора Миколи Троця, вже зараз думає як їх збільшити, надавши місця якомога більшій кількості бажаючих торгувати тут.
Тому рішення міської ради щодо продажу цього об’єкта, коли його ціну формує попит, виглядає цілком логічно. Так в чому ж тут полягає проблема?
За коментарями ми звернулися до депутата Любомльської ОТГ, директора ТОВ «Любомль ринок» Миколи Троця.
— Молочний павільйон, як і весь продовольчий ринок, має складну, майже детективну історію. Хочу нагадати нашим землякам, що за часів існування ринку, всі його будівлі фактично належали Волинській облспоживспілці. Повернути їх у власність місцевої громади вдалося тільки після залучення приватного інвестора. Суди різного рівня тривали більше десятка років. Наше підприємство, уклавши з облспоживспілкою мирову угоду у 2012 році, фактично викупило це майно на користь міста. Сума «відступних» на той час становила 280 тис. грн, що в доларовому еквіваленті склало 35 тисяч.
Та й це ще не все. Після повернення приміщень ринку законному власнику — громаді, постало питання про їх ремонт та реконструкцію. Всі будівлі знаходилися в критичному стані, а молочний павільйон (про який зараз йде мова) взагалі не придатний до експлуатації. На відновлення тільки приміщення цього павільйону приватним інвестором було витрачено більше 2 мільйонів гривень. Крім того, було ще сплачено до місцевого бюджету 3% обов’язкового платежу на розвиток інфраструктури, що склало понад 50 тис. грн.
Що ж ми маємо на сьогоднішній день? Міська рада пропонує продати це приміщення за 1 млн. 255 тис грн. Звідки взялася така цифра, незрозуміло. Якщо взяти одну тільки балансову вартість старої напівзруйнованої будівлі, то вона не становитиме й сотні тисяч гривень, а з врахуванням усіх ремонтних робіт та інших затрачених коштів якраз вийде близько двох з половиною мільйонів.
Саме від такої ціни ми пропонуємо відштовхуватися на аукціоні. Тим більше, врахувавши попит на приміщення, можна припустити, що остаточна вартість продажу складе значно більшу суму.
Також хочу акцентувати увагу наших земляків, а особливо підприємців, власне на умовах продажу, а точніше на їх відсутності. Тобто, ігноруючи законні вимоги підприємців, новий власник, придбавши зазначене приміщення, зможе за власним бажанням перетворити його на супермаркет, гуртівню, склад, СТО чи щось інше.
В такій ситуації, напевне, відвідувачам ринку все одно кому він буде належати, хоча й вони тільки за те, щоб створити тут нормальні умови для торгівлі. Тому й звертають увагу на те, що було колись і що є зараз. А от підприємцям, котрі тут торгують, якраз не все одно: вони повірили в майбутні перспективи та прозорі правила гри і готові їх відстоювати.
«Ми стільки часу чекали створення нормальних умов на ринку зовсім не для того, щоб в одну хвилину хтось це все зруйнував чи відкрив свій супермаркет, — заявляють підприємці. — Ми наполягатимемо й далі, щоб в «молочному» павільйоні могли торгувати всі бажаючі, причому, за помірну ціну і умовах, не гірших як зараз. Також ніхто не буде заперечувати проти подальшої реконструкції торговельних площ. Наша думка така: якщо взявся вже хтось це робити — нехай доводить до завершення. Тим більше, що кошти вже вкладені значні і їх у власників просто хочуть вкрасти».
Сергій МИКОЛАЙЧУК.